1. 1. А коли який християнин, отрок чи дівиця, стає сиротою, то велично буде, якщо хто з братів, що не має дітей, візьме отрока і буде мати його замість сина, а дівицю, якщо є в нього син одноліток їй і дозрілий для шлюбу, сполучає з ним шлюбом; бо ті що роблять так роблять велике діло, стаючи Отцями сиріт, і одержують за таке служіння нагороду від Господа Бога.

(більше…)

1.1. А вдовиць поставляйте не менш, як шістдесятирічних, щоб, судячи з віку, ви деяким чином з обґрунтованістю не підозрювали, що вони вступлять у другий шлюб. Якщо ж поставите у вдовичий сонм молоду, і вона, не знісши вдівства по молодості, вступить у заміжжя, то заподіє неславу славному сонму вдовичому і дасть відповідь Богові не тому, що з’єдналася другим шлюбом, але тому, що не зберегла обіцянки своєї, упавши в розкіш у противність Христові, бо прийшла берегти обіцянку не з вірою і страхом Божим. Тому вона повинна давати обіцянку не необачно, але з обережністю; бо краще їй „не обіцяти, ніж обіцяти і не виконати”. (більше…)

1. Щодо єпископів ми так чули від Господа нашого. Хто поставляється в пастиря-єпископа в Церкві якої-небудь області, той повинен бути бездоганний, бездокірний, чужий усякої несправедливості людської, не молодше п’ятдесяти років, коли він звільниться деяким чином від юнацьких непристойностей і наклепів з зовні, а зверх цього і хуління, наносимого на багатьох деякими лжебраттями, що не знають слова Божого, що перебуває в Євангелії: „хто б не сказав слово порожне, віддасть про нього слово в день судний”, і знову: „від слів своїх виправдаєшся, і від слів своїх осудишся”. нехай же буде він, якщо можливо, грамотний, а якщо він буде невчений, то нехай буде, принаймні, вправний у слові, як пристойно віку тому. (більше…)

Дорогі віряни, Христос і Апостоли залишили нам духовні скарби вічності. Наша єпархія до вашої побожної уваги пропонує цю святиню до роздумів. У цих книгах будуть деякі складні для розуміння тексти, але ми постараємося допомогти їх зрозуміти. (більше…)