Відбулися святкові події у Васловівцях, які мають значення року. Хресний хід і святкування Преображення Господнього мають для нас духовне і історичне значення, тісно переплетені одне з одним. Рідне село першого Митрополита Буковини і Далмації Євгена Гакмана і родинна земля Гакманів, де тепер стоїть монастир, в теперішній час стали місцем паломництва і звершення молитов. Чи міг уявити за свого життя владика Гакман, що через майже 150 років буковинці у рідних Васловівцях, після часу гонінь на віру, плекатимуть у молитві незалежну українську Церкву продовжуючи його мрії і прагнення. Митрополит Гакман безумовно зробив свій вклад в помісну Церкву, в еволюцію свідомості православного українця.
ГАКМАН ЄВГЕН (1793–12.04. 1873) – церковний, політичний та культурний діяч Буковини. Православний єпископ, ієромонах. Народився в селі Васловівці Заставнівського району, Чернівецької області в селі бідного селянина Василя Гакмана. Початковою освітою Євгена, займася його рідний дядько отець Ігнатій Гакман. Середню освіту здобув у Чернівецькій гімназії. В 1819 році відправився навчатися до Відня. 1823 закінчив теологічний факультет Віденського університету. В цьому ж році прийняв чернечий постриг і висвячений на священика. 1827 призначений професором Біблійних студій у щойно заснованій Чернівецькій духовній семінарії. 8 травня 1835 призначений єпископом Буковини. Був першим українцем, який очолив Буковинське єпископство. Під час революції 1848–49 (див. Революції 1848–1849 в Європі) виступав за самоврядування Буковини, зокрема підписав петицію з вимогою відокремлення краю від Галичини і надання йому автономії. Був обраний першим головою (маршалком) Буковинського сейму (1861–1864). Протидіяв румунізації правосл. церкви на Буковині. Не допустив приєднання Буковинського єпископства до Румунської митрополії, яка була створена в румунських провінціях Австрійської Імперії 1864р. Водночас домігся піднесення Буковинської єпархії до рівня митрополії. Указом імператора Франца-Йосифа I від 23 січ. 1873 був призначений архієпископом Чернівецьким і митрополитом Буковини та Далмації. Зіграв провідну роль в активізації українства на Буковині, підтримав і прискорив процес створення першої на Буковині української культурно-просвітньої організації “Руська бесіда” (26 січ. 1869). Головну увагу приділяв не політиці, а справам єпархії, піднесенню освітнього рівня духовенства, будівництву храмів. При ньому було побудовано 2 перших кам’яних храми Чернівців – кафедральний собор Святого Духа (1864) та церкву Святої Параскеви (1864). Став головним ініціатором будівництва Резиденції Митрополитів яка стала окрасою Чернівців і всього краю (нині там міститься Чернівецький Національний Університет).Помер у місті Відень.
