У Христовому Різдві на першому місці біля Христа бачимо Пресвяту Богородицю. В перших віках християни разом збиралися наступного дня після Христового Різдва, щоб подякувати Пречистій Діві Марії за те, що дала Спасителя. Від того зібрання вірних і сам празник називають Собором.

У кафедральному храмі Прп. Параскеви Сербськоїзвершено літургію на честь Собору Пресвятої Богородиці. Очолив богослужіння протоієрей Микола Семелюк у співслужінні кліриків храму.

Натяк на святкування Собору Пресвятої Богородиці наступного дня після Христового Різдва знаходимо в 79 правилі Шостого Вселенського Собору, що відбувся в Константинополі 691 року. "Божественне з Діви народження, — каже Собор, — що було безсімейним, ми визнаємо за безболісне, і це проповідуємо всім вірним. Цим способом хочемо направити тих, що через незнання роблять щось невідповідне. Тому що деякі після святого Різдва Христа Бога нашого печуть печиво і дарують його один одному на честь мук при пологах Всенепорочної Діви Матері. Ми вважаємо, що вірні не повинні робити чогось такого. Бо не приносить чести Діві, коли її невимовне родження означують і представляють наче звичайне і властиве для нас родження, тому що вона понад усяке розуміння і вислів тілом породила невмістиме Слово. Отже, якщо це робитиме духовна особа, то її позбавлять сану, а мирянина відлучать".