Книга пророка Ісаї. Глава 1,3. Віл упізнає господаря, і осел — ясла свого володаря. А Ізраїль Мене не пізнав, і народ Мене не зрозумів.
1,3. Віл… осел нерозумні тварини не б’ють свого Господаря. Народ Божий не хоче зрозуміти Бога, що Господь є їх добродієм, Який розіп’явся за народ; Мій народ є, невдячний.

1, 5. Чому ще ви маєте бути биті, продовжуючи чинити беззаконня? Уся голова — у болі, і все серце — у смутку.
1,5. Чому ще хочете бути покараними? Чому безнастанно грішите і викликаєте вашими гріхами Мій гнів і покарання на себе? Ото у вас і без того вся голова хвора від покарань, все серце повне печалі і болю. Все ваше царство, (держава) є ослаблене і близьке до падіння. В тому царстві все від голови до стіп, від найзнаменитіших до найнижчих є безбожне і порочне.

1,6. Від ніг аж до голови чи рана, чи синяк, чи побиття — вони роз’ятрені, немає як накласти пластир, олію чи пов’язку.
1,6. Вони роз’ятрені. Думка така: до старих ран тіла вашої держави приєднуються щодня нові рани, і немає нікого, хто б старався їх лікувати виправленням звичаїв. З тими ж ранами порівнює Ісая нещастя, які юдейську державу привели на край погибелі.

1,7. Ваша земля — пустеля, ваші міста спалені вогнем. Вашу країну перед вами пожирають чужинці, і вона спустошена, знищена чужими народами.
1,7. Час минулий вживається в тому розумінні, що воно невідкладно станеться з народом Божим, воно наче вже сталося. Ваша земля… Тими словами й описує пророк сумний стан царства юдейського за володіння Ахаза, коли народ Божий, сирійці, филистимляни, ідумеї нападали на землю юдейську і облягали Єрусалим.

1,10. Послухайте слово Господа, володарі Содому, сприйміть Божий Закон, народе Гоморри.
1,10. Володарі Содому … народе Гоморри. Ви князі і мешканці Єрусалиму і царства юдейського, які пороками стали подібними до князів і мешканців Содому і Гоморри, і тому на подібне як вони покарання заслуговуєте.

1,16. Помийтеся, станьте чистими, відкиньте зло від ваших душ перед Моїми очима, зупиніться у вашому злі.
1,16. Обмийтеся. Виправтеся, покиньте ваші гріхи і пороки, ведіть доброчесне життя і тоді вислухаю вас і обдарую вас Моїми добродійствами.

1,17. навчіться чинити добро, шукайте суду, визвольте ображеного, учиніть суд сироті і з вдовою поступіть справедливо.
1, 17. Шукайте судження правди. Старайтеся бути справедливими. Визвольте. Передовсім виправте кривду, якої ви допускалися щодо ваших ближніх; виступіть в обороні сироти і вдови, і перед іншими їх кривдникам.

Глава 3,16. Так говорить Господь: За те, що дочки Сіону запишалися і пішли з високо піднятою шиєю, підморгуванням очей і особливою манерою ходи, одночасно тягнучи одяг і водночас танцюючи ногами.
3,16. За те, що … запишалися. Пророк звертається проти жінок Єрусалимських (дочки Сіону), a вслід за ними проти всіх жінок і чоловіків юдейських, які гордістю, буйністю і розкішним життям причинялися найбільше до загального зіпсуття звичаїв. Людина горда ходить з піднесеною до гори головою. Підморгуванням очей. Це виражає розпусту юдейських жінок і чоловіків; бо звичаєм розпусних, безстидних жінок і чоловіків є те, що мигають очима, принаджуючи до себе легкодушних любовників. Особливою манерою ходи. Ходити дрібними кроками належало на сході до звичаю незвичайних жінок і дівчат, так само як носити довгі, що по землі волочилися одежі. Ногами ходили в спосіб танцю. Це був також один зі звичаїв незвичайних жінок. Дзвонили пряжками, що на ногах. Ще сьогодні на сході знамениті жінки носять обручки на кістях у ніг, поєднані золотими ланцюгами від одної ноги до іншої, щоб при ходінні робити малі кроки. (не з Біблії, а сьогодення. Чоловіки носять джинси, що підкреслює їхню розпусну можливість, а жінки одяг, що відкриває ноги високо, і в такому одязі йдуть до Розп’ятого).

3,17. тому Бог упокорить дочок володарів Сіону, і Господь відкриє їхній вигляд.
3,17. Упокорить. В чому вони грішили, в тому будуть і покарані; Бог покарає їх приниженням і позбавленням їх одягу і прикрашання, коли дістануться до неволі язичницької. Відкриє їхній вигляд. Часто проводили переможці полонених нагими в своєму тріумфальному поході. Думка така: Господь допустить, що вас відведуть соромно в неволю. Це пророцтво сповнилося уже за часів Ахаза.

3,18. і в той день Господь відніме славу їхнього одягу, їхні прикраси, плетінки, китички, прикраси на шию.
3,18. Китички. В єврейському тексті є сітки; тут треба розуміти сітчаста тканина, якою обвивали жінки голову, або саме вид незвиклої причіски волосся. Прикраси на шию. Жінки на сході носили на шиї золоті чи срібні прикраси, виглядом подібні до місяця.

3,19) намисто, прикрасу їхнього обличчя. 3,20. одяг краси слави, браслети, намисто, защіпки для волосся, намисто на праву руку, обручки, сережки.
3, 20. Одяг краси слави. Тут ймовірно є бесіда про тонку літну одежу. Мабуть тут треба розуміти середники до забарвлення і прикрашання лиця, як білило, рум’янець і т. п., як це заключаємо з дальших слів: Намисто на праву руку. Золоті прикраси на руках. Намисто. Прикрашання які носили на шиї. Браслети. Прикрашення на кистях рук, між кістками ліктя і п’ясті. Сережки, оздоблені завушниці.

2,21. одяг із багряною облямівкою, прикрашений пурпуром.
3,21. Одяг із багряною облямівкою. Прикрашений пурпуром. Ймовірно тут треба розуміти багряниця подвійна. Все, що служило до прикрашання помешкання.

3, 22 накидки хатні та прозорі лаконійські.
3,22. Прозорі лаконійські (царевич). Горді не вдовольнялися лиш своїми крайовими виробами, але привозили їх також з далеких країв, навіть з далекого, широким морем обмеженого Лякедемона.

3,23. багряні, сині, кармазинові та вісон, виткані золотом і синім полотном, і легкий одяг, що спадає вниз.
3,23. Багряні. Легкий одяг. Тонкі тканини.

3,24. І замість приємного запаху буде бруд, і замість пояса обв’яжешся шнурком, замість золотої прикраси на голову матимеш лисину — через твої діла, і замість оздобленого пурпуром хітона ти вдягнешся в мішковину.
3,24. І замість приємного запаху. Жінки на сході носили за пазухою пляшечки з пахощами, а також наповняли вони такими пахощами і свій одяг. Отже, пророк порівнює сумну долю, яка постигне колись юдейських жінок як невільниць з їх теперішнім станом. Як невільниці, каже пророк, не будуть вони носити при собі ніяких пахощів, ані своїми пахнючими одежами поширювати милий аромат, але через нестачу одягу і білизни буде від них виходити гидкий сморід; їх хорошого одягу не буде, не буде оперізувати дорогоцінний пояс, але вони будуть тоді носити на собі просту, з верблюжої шерсті зроблену одіж (мішковину) оперезану лихим мотузом, а волосся на голові, яке вони тепер так старанно причісують і прикрашають, буде їм відсічене. Лисину. Голизна на голові. Через твої діла. Все це тобі станеться через твоє теперішнє розпусне і розкішне життя.

3,25. І твій найкращий син, якого ти полюбила, впаде від меча, і ваші сильні упадуть від меча.
3,25. І твій найкращий син. То буде велике нещастя для народу Божого, коли їх прекрасних і улюблених синів будуть убивати вороги, коли також всі дорослі і сильні чоловіки стануть жертвою лютості ворогів, так що народу Божому не лишиться ніякої надії на людську допомогу для звільнення себе від ярма неволі.

3,26. будуть упокорені. І оплакуватимуть скриньки для ваших прикрас, ти ж залишишся самотньою і до землі будеш прибита.
3,26. І оплакуватимуть. Це є уособлення мешкання юдейського, переповненого різними і багатьма утварями, що служили до уприємнення життя; оті їх мешкання будуть наче плакати за своїми мешканцями відведеними в неволю. Ти, Єрусалиме чи державо юдейська, залишишся без помічників і без опіки Божої, позбавлена твоєї давнішої слави, окружена зі всіх сторін ворогами; щоб крайнє приниження і найгірше положення юдейської держави і Єрусалиму виразити, говорить пророк: І до землі будеш прибита; пророк не каже: упадеш, але вживає іншого способу вираження, взятого з предмета, яким хто сильно кидає об землю і розбиває його, чи з чоловіка киненого на землю який не може оборонятися.

9,12. І народ не відвернувся, аж поки не був зранений, і не шукали Господа.
9,12. Ізраїльтяни уважали свої нещастя як щось випадкове, не виділи в них руки караючого Бога, не навернулися до Нього, не виправилися, не шукали у Бога допомоги.

9,13. І Господь забрав у Ізраїля голову і хвіст, великого і малого в один день.
9,13. Найзнаменитіші і найнижчі у ізраїльтян, — всі без огляду на свій стан погинуть, Господь забере в один день.

9,14. старця і тих, які поважають особу, — це — голова, і пророка, який навчає беззаконня, — це хвіст.
9,14. На погибель призначені є передовсім правителі і всі ті, які мають владу в своїх руках, але нею надуживають, кривдячи невинних, а обороняють і виправдують злих, через різні погляди людські (які поважають особу, а не правду). Ложні пророки, які безбожному народові підхліблюють, щастя і перемогу передрікають, є найпідлішими обманщиками, є подібними до хвоста, яким пес своєму пану підлещується.

9,15. І буде, що ті, які, зводячи, називають цей народ блаженним, і зведуть, щоб їх пожерти.
9,15. Ложні пророки, обманюючи людей хорошими обітницями щастя, стають причиною їх погибелі.

9,16. Через це над їхніми молодими Бог не радітиме, їхніх сиріт і їхніх вдів не помилує, бо всі беззаконні та лиходії, і всякі уста говорять неправедне. І після всього цього не відвернувся гнів, але рука Господа ще піднесена.
9,16. Через це. Навіть молодці, навіть вдови і сироти, які звичайно в своїй біді до Бога горнуться, і звичайно є доброчесними, ставши злими не заслуговують на помилування; всі служать порокам, всякі уста говорять, як звикли говорити люди без віри і чесноти.

9,17. І беззаконня розгориться, як вогонь, і, як суха трава, буде пожерте вогнем. І запалає в хащах лісу, і пожере все те, що довкола пагорбів.
9, 17. Розгориться нечестивість і зіпсуття звичаїв в царстві ізраїльському і потягнуть за собою падіння всього народу. Зіпсуття звичаїв, яке між всіма станами скоро розширилося, тут порівнюється з вогнем, який в спекотне літо найшвидше з сухої тернини загорається, а потім все в густих хащах, тобто, ліс запалює і нищить до тла, так залишаються лиш голі пагорки.

9,18. Через гнів Господній згоріла вся земля, і буде народ, наче спалений вогнем. Людина не помилує свого брата.
9,18. Безбожність розширилася в царстві ізраїльському як вогонь; так само там скоро розшириться всюди вогонь бунту, повстануть домові війни, в яких один одного не помилує, і кожний буде нещасливим.

9,19. але зверне направо, бо голодуватиме, і їстиме зліва, і людина не насититься, споживаючи тіло своєї сили.
9,19. В царстві ізраїльському, покоління вбивали себе в домових війнах, порівнюються тут з бішеними, які з великого голоду кусають своє власне рамено. Їстиме. Покоління, що належали до царства ізраїльського Єфрема і Манассії мали за свого праотця Йосифа і були кровні брати і сусіди; мимо того свояцтва і сусідства будуть вони проти себе воювати, а разом будуть нападати на спокревнене їм покоління Юди.

9,20. Адже Манасія їстиме Єфрема, Єфрем же — Манасію, бо разом воюватимуть проти Юди. І після всього цього не відвернувся гнів, але рука Господа ще піднесена.
9,20. Мимо тих домових війн царство ізраїльське не виправиться, так що Бог пошле на ізраїльтян Свої нові покарання.

Глава 10, 1. Горе тим, хто пише злі закони. Бо, пишучи, біду пишуть.
10,1. Тут є бесіда про законодавців, які видають (пишуть) несправедливі закони, і про суддів, які на підставі таких законів видають несправедливі засуди, що кривдять невинних.

10,2. перекручуючи суд бідних, привласнюючи суд бідних Мого народу, щоб вдова була їм на розкрадання і сирота — на пограбування.
10,2. Несправедливі закони є так зручно укладені, що бідні не можуть проти своїх гнобителів виступити з судовою жалобою, а тим більше, що вони не є достатні оплатити поєднані з тим видатки. В той спосіб діється, що несправедливі судді збагачуються за рахунок убогих, а навіть бідних вдів і сиріт, які перед всіма іншими заслуговують на милосердя і охорону.

10,3. А що вони робитимуть у день відвідин? Адже скорбота на вас нагряне здалека. І до кого втечете, щоб вам допомогли? Де залишите вашу славу.
10,3. А що зробите ви, збагачені людською кривдою, тоді, коли Бог для вашого покарання зведе проти вас з далека ассирійців? У кого знайдете ви тоді допомогу проти так могутнього ворога? До чого тоді вам придадуться багатства несправедливо здобуті, ваші почесті, ваші становища? Бо все те ворог забере від вас.

10,4. щоб не потрапити в полон? І після всього цього не відвернувся гнів, але рука Господа ще піднесена.
10,4. Як зможете ви тоді запобігти тому, щоб ви не були взяті в неволю чи не стали убиті? Але все це вас ще не виправить, тому пошле Бог на вас ще наступні покарання.

10,5. Горе ассирійцям. Палиця Мого гніву і злості є в їхніх руках.
10,5. Пророцтво, яке тут починається проти ассирійців, до якого є приєднане потішаюче пророцтво про прихід Месії. Пророк заповідає погибель могутньому цареві ассирійському, який хоче народ Божий не лише покарати, але зовсім вигубити. Господь навпаки, втішає народ Божий запорукою, що народ Божий не потребує остерігатися погибелі, бо з роду Давидового вийде Цар, якому світ буде завдячувати своє загальне відновлення. Ассирійці є знаряддям, палицею Моєї караючої справедливості.

10,6. Я пошлю Свій гнів на беззаконний народ, і накажу вчинити здирство і пограбування Моєму народові, зруйнувати міста й обернути їх у порох.
10,6. Після Мого Божого допусту переможуть ассирійці народ Божий, який подібно як взяті до неволі мешканці царства ізраїльського стали Мені невірними, зневажаючи Мій закон; Я хочу їх покарати, щоб виправилися.

10,7. Він же не так розмірковував і в душі не так задумав, але, щоб змінити його розум, вигубити немалий народ.
10,7. Ассирійці не хотіли зрозуміти, що є лиш знаряддям в руці Божій для покарання і виправлення народу Божого. Вони приписували свої перемоги здібностям своїх воєвод, і своїй хоробрості, і хотіли переможені собою народи вигубити.

10,8. І якщо йому скажуть: Ти — єдиний володар.
10,8. Коли піддані царя ассирійського будуть його величати як єдиного незалежного володаря всього сходу, він буде чванитися перемогами над багатьма могутніми царствами, а між ними і над Самарією, тобто, над царством ізраїльським.

10,13. Адже він сказав: Зроблю силою і мудрістю розуму, відніму околиці народів, пограбую їхню силу, потрясу заселеними містами.
10,13. Тут наводяться знову слова гордого Сеннахирима. Відніму околиці народів. Заберу краї народів під мою владу. Силу, це скарби, і взагалі все, на що народи найбільше уповають і в чому свою силу видять. Тож в Святому Письмі під силою розуміється часто також сила воєнна, військо. Як вибирається пташине гніздо чи залишені пташині яйця, так заберу Я скарби інших народів, при чому ніхто не насмілиться Мені противитися. Птахи звикли воркотанням, жалісним криком і лопотом крил опиратися тому, хто хоче оббирати їх гнізда; Сеннахириму не зумів ніхто противитися; страх закривав всім уста.

10,24. Через це так говорить Господь Саваоф: Не бійся, Мій народе, ассирійців, ви, які живете в Сіоні, тому що він палицею тебе поб’є; бо Я наводжу на тебе рану, щоб тобі побачити дорогу Єгипту.
10,24. Не бійся, каже Бог: Я через ассиріян хочу вас лиш покарати за беззаконня ваші, але не погубити; тому покладу Я межі лютості царя ассирійського (Сеннахирима), який вас буде гнобити і старатися вас погубити як колись фараон, але який знайде Сам свою погибель, як її знайшов фараон у Червоному морі.

10,25. Адже ще трохи, і зупиниться гнів, а Мій гнів — в їхній раді.
10,25. Адже ще короткий час буде тривати моє покарання, вимірене Вам за ваші гріхи; незадовго повернеться Мій гнів проти ваших гнобителів, ассирійців, яких Я погублю за їх намір повного вигублення вас.