У соборному храмі прп. Параскеви (Сербської) звершено всенічне богослужіння в день пам’яті пророка Даниїла, який є небесним покровителем митрополита Чернівецького і Буковинського Данила. Традиційно служіння відбувається за великої присутності духовенства, яке виявляє не приховану увагу та шану своєму архієрею та духовному наставнику.

Даниїл  — біблійний древнєєврейський пророк. Книга пророка Даниїла – одна з пророчих книг Старого Заповіту, яка на відміну від інших написана арамейською мовою. В ній описується історія пророка Даниїла за часів панування царя Дарія в Персії та видіння майбутнього котре йому було об’явлено.

Пророк Даниїл славився за царювання Дарія, і за царювання Кира Перського. Багато він провістив про майбутнє, що потім і збулося. Даниїл передбачив час, коли має народитися Христос Спаситель: а саме через сімдесят седмин, тобто через 490 років. Передбачив також, що Христа віддадуть на смерть.

Суть історії пророка Даниїла наступна: перський цар Дарій полюбив Даниїла і зробив його одним з трьох головних начальників у своєму царстві, а потім хотів навіть йому одному доручити управління царством. Інші ж вельможі заздрили Даниїлові і вирішили погубити його. Вони знали, що Даниїл щоденно тричі молиться Богу, відчиняючи вікно, повернуте в бік Єрусалима. Тому вони прийшли до царя і просили дати розпорядження, щоб ніхто не смів, упродовж тридцяти днів, звертатися з проханням до якогось бога, чи людини, крім самого царя. Якщо ж хто порушить цей наказ, того кинути у лев’ячий рів. Цар погодився. Але пророк Даниїл, як і раніше, щоденно молився Богу і просив собі у Нього ласки. Вороги його донесли про це цареві. Тоді Дарій зрозумів, що його обманули, однак уже не міг скасувати свого наказу і мусив кинути Даниїла до левів. На другий день, рано-вранці, цар поспішив до рову і голосно запитав: “Даниїле, рабе Бога живого! Бог твій, Якому ти незмінно служиш, чому ж не врятував тебе від левів?” Даниїл відповів йому з рову: “Царю! Бог мій послав Свого ангела закрити пащі левів, бо я виявився чистим перед Ним, і перед тобою, царю, я не вчинив злочину”. Тоді цар звелів витягти Даниїла з рову, а туди кинути його звинувачувачів. І не встигли вони торкнутися землі, як леви схопили і розірвали їх. Після цього цар Дарій написав наказ: “Мною дається повеління, щоб у всякій області царства мого тремтіли і благоговіли перед Богом Даниїловим, тому що Він є Бог живий і присносущний, і Царство Його непохитне, і володіння Його вічне”. ( Даниїла 6: 1-28).