Холмська ікона Божої Матері є однією з найдавніших та найбільш шанованих ікон України. Згадки про неї сягають ще апостольських часів, коли євангеліст Лука нібито малював цей витвір. Також є деякі відомості з часів князя Володимира, коли хрестилась Русь-Україна. Але те, що ікона дуже давня видно не озброєним оком. Пройшовши через століття і витримавши буремні події, зараз головне зберегти ікону для нащадків.
До Чернівців Холмську ікону Божої Матері привезуть ввечері 26 жовтня, якраз до вечірньої напередодні святкового дня прп. Параскеви Сербської. Перебуватиме ікона у храму прп. Параскеви по вул.Заньковецької до 4-го листопада. Аби всі віряни змогли приклонитися чудотворній іконі, щодня у храмі прп. Параскеви відбуватимуться літургії і вечірні. Отже, 26-жовтня початок вечірньої о 17.00. Наступного дня о 9.00. розпочнеться божественна літургія з нагоди храмового дня і за участі єпископів. Всі наступні дні літургії розпочинатимуться о 8.00., а після них молебні біля Холмської ікони Божої Матері. Також в середу і п’ятницю біля ікони будуть звершені водосвяття.
Холмська ікона Божої Матері зберігається в Луцьку. А початок її шляху ведеться з Візантії. Звідти вона потрапила до володінь князя Володимира. Таким чином, ікона стала одним з символів хрещення Русі. За даними легенд, ще в 1001 році Володимир привіз цю ікону туди, де через кілька сотень років постало місто Холм.
На користь легенди про привезення ікони, яка тоді ще не називалась Холмською, до Холма Володимиром говорить той факт, що Данило чомусь привозить її до заснованого ним міста знову. За одними даними, Данило привіз ікону з Києва у 1223 – 1237 роках, тобто ще до того, як Холм горів і цю пожежу було видно аж зі Львова. За другими, трапилось це на початку 60-х років ХІІІ століття, тобто після символічної для історії Львова пожежі у Холмі. Ікона, якщо вірити автору Галицько-Волинському літопису, приїхала точно з Києва і була передана Данилу його сестрою Теодорою, яка була в Києві в монастирі. На той момент ікона, яка входить до числа 5 найславетніших ікон києво-руського часу, була оздоблена дорогоцінним камінням і золотом. Вона була виконана на кипарисових дошках темними фарбами у візантійському стилі. На іконі зображено Богородицю, яка тримає на правій руці дитину Ісуса. Ісус правою рукою благословляє, а в лівій тримає сувій.
За легендами, саме ця ікона захистила Холм у 1240 році від орд онука Чингісхана Батия. Ця історія повторилась і в 1259 році, коли ікона “допомогла” відстояти місто від військ Куремси. Тоді ікону нібито несли в саму гущавину бою і ставили на стіні, яку намагались взяти штурмом вороги.
Коли Данило, татари і ці всі ярлики, корони, рознесення мурів міст лишились далеко позаду, Холмській іконі Божої Матері знову довелось прийти на допомогу поціновувачам порядку і спокійного способу життя. Дикі орди почали топити землі Речі Посполитої, які текли медом і молоком, у братській крові. Король вже програв кілька битв. Тоді то йому і прийшов на допомогу єпископ Холмський і Белзький Якуб (Суша).
Суша натякнув королю Яну Казимиру, що до польського табору під Берестечком варто би звозити Холмську ікону Божої Матері, яка зуміла зупинити навіть лютих татар. Ікону поносили між рядами польської армії перед боєм, а сам Суша благословив польске військо на бій. Після стількох ганебних і важких поразок, поляки перемогли. Окрилений Ян Казимир і далі возив з іконою в кількох наступних військових кампаніях.
Ікона після Берестечка поїхала до Варшави, зробивши тимчасову зупинку і у Львові. Король зітхнув з полегшенням і повіз Холмську ікону Божої Матері і під Жванець, але там, несподівано, зазнав поразки. У 1765 році Холмський образ Богородиці з дитиною було короновано золотими коронами Папи Климента ХІІ. Корони було доставлено каретою, запряженої 6 кіньми. На цьому героїчні сторінки історії ікони закінчились, поступившись підпіллю та переслідуванням.
У 1915 році, під час Першої світової війни, ікону було вивезено до Москви. Вже через три роки її повернули до Києва. У 1923 – 1941 роках її переховували у приватних помешканнях. У 1942 році ікона потрапила до митрополита Івана (Огієнка). На його кошти було проведено реконструкцію ікони. У 1943 році її повернули до Холму. У 1944 – 1995 році Холмська ікона Божої Матері повторила гірку долю 1923 – 1941 років і “переховувалась” у приватних помешканнях на Франківщині та Волині.
Лише в 1996 році Холмську ікону Божої Матері було передано в музей Волинської ікони у Луцьку. На іконі, розміром 95х66, на сьогодні збережено 70 % оригінального живопису.
Опис ікони, який залишив один з її опікунів – єпископ Якуб (Суша): “Образ намальовано достойно і з великим мистецтвом. Лик Богородиці скромний і суворий, в суворості страшить, у страху солодкий, що проникає в серце і спонукає до служіння Богові. На правиці Діва Благословенна несе немовля Ісуса; Материнським оком своїм прямо звернена до Божественного ока Сина: і, немов жива, дивиться не тільки в Божественне Око, але й у серце Сина; кожного, хто дивиться на Неї, ранить своїм голубиним поглядом”.
