21 вересня православні християни відзначають велике свято Різдва Пресвятої Владичиці Нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Це християнське свято, в Православній Церкві входить в число Богородичних двонадесятих свят, з нього розпочинається річне коло церковних свят. Господь Бог вибрав Богородицю, єдину гідну вмістити в Себе і втілити Джерело чистоти і святості. Різдво Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії святкується, як день всесвітньої радості. На рубежі Старого і Нового завітів, народилася Преблагословенна Діва Марія, покликана від віку послужити таємниці втілення Бога Слова – стати Матір’ю Спасителя світу, Господа нашого Ісуса Христа.

Цього світлого дня ухрамах Буковини відбувалися святкові богослужіння. Митрополит ЧернівецькийіБуковинськийДанило УПЦ КП звершив святкову літургію храмі Різдва Богородиці в селі Шипинцях. 

У Шипинцях завжди радо зустрічають владику. Адже багато років разом, пліч-о-пліч, з архієреєм – і настоятель храму Олександр Шляхов, і віряни  служать Господу Богу і Українській Церкві . Тут ніколи не бракувало щирості та чистих прагнень за Українську помісну Церкву.

Після читання Євангеліє митрополит Данило виголосив повчальну проповідь.

Митрополит Данило: “Не було у Богородиці спокою, бо життя виявилося складним на чужині. Але Богородиця поставила себе пред Богом, як відповідальна особистість, яка може сказати слово і виконати його,а якщо сказати слово, то поміркувати – чи зможе Вона його виконати. Якби ми Бога любили як слід, якби ми ходили на відправи – вечірні чи акафисти, ми б завжди розпорядилися часом так, що ми могли б бути на молитві. Богородиця теж мала обов’язки, але ніколи не втрачала молитви. Вона могла втратити відпочинок чи інше заняття, але молитву чи слухання Закону Мойсея вона не втрачала. Тому Господь Бог не сумнівався обрати Марію Матір’ю Спасителя світу. Всевишній знав – вона як каже, то так і робить.

Дорогі брати і сестри. Будьмо відповідальними за те, що робимо, міркуймо – чи ми здатні це зробити чи не здатні. Навіть, якщо нам прикро це виконувати, то виконуймо, бо ми так сказали. Приклад Святої Богородиці у тому, що Вона не буде переступати слово, яке сказала Господу Богу. Навчімося бути християнами. Ми дали слово Господу Богу ще в пеленках, коли хрестилилися, і Гсоподь Бог назвав нас синами своїми. Якщо ми, сини Господу Богу, то Христос дає нам молитву і право називати Бога Отцем – Отче Наш. Це не є мала відповідальність мати право називати Господа Бога Отцем і водночас лукавити. Як це поєднується? Предвічна правда – Бог Отець, він хоче бути нашим Отцем, а ми хочемо лукавити. Де є такий батько, який би надто любив свого лукавого сина. Адже може бути сказано Богом Отцем і Богородицею – Я тебе не знаю, і ти мене не наслідував,ти догоджав злому духові, не шукав Закону Божого. 

Дорогі парафіяни. Запам’ятаймо собі – що природа Божественна, це предвічна правда. Якщо у нас знайдеться хоча б третина правди, то ми можемо бути з Богом. Постараймося збагнути, як ми будуємо життя, що для насє Ісус Христос і Богородиця. Будуймо таке життя, щоб ми не мали чого соромитись. Нехай Пречиста Діва Марія дасть нам сили Духа, нехай підніме совість нашу на стільки, щоб вона обурювалася в нас на кожне неправдиве слово чи недобре діло, щоб ми змогли побудувати у собі гідність образу Божого і знайтися колись з Ісусом Христом і Богородицею і насолоджуватися благами вічності. Амінь.”