Митрополит Данило завершив переклад акафісту до преподобної Марії Єгипетської на українську мову.

Акафіст до преподобної Марії Єгипетської

Кондак 1

Вибрана Богом від впалого роду подвигом непосильним, здобувала велику славу на Небесах. Ми земнородні смиренно взиваємо, свята Маріє, моли за нас Господа Бога нехай визволить нас з могили пристрастей, щоб ми співали тобі похвалу. Радуйся, Преподобна Мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Ікос 1

         Ангели здивувалися несподіваній переміні в Тобі, Преподобна Мати, як ти в одному часі покинула широкий шлях, що веде на загибель і вступила на вузький шлях спасіння. Прийми від нас, Угоднице Христова, цей радісний спів: Радуйся, Чиста Діво, що ублагала (Господа) щоб удостоїв її припасти до Хреста: радуйся, бо ти Божу Матір прохала, щоб привела Тебе до Хреста: радуйся, бо ти обіцяла Діві Святій, вийти з моря пристрастей: радуйся, бо ти Діву Святу, просила бути заступницею Твоєю: радуйся, бо ти у молитві Споручницею швидко почута: радуйся, бо ти швидко і вільно змогла до Хреста підійти: радуйся, бо ти дерево, що на ньому був розп’ятий Христос розчулено, цілувала: радуйся, бо ти усією істотою, трепетавши, потоки сліз виливала: радуйся, бо ти твердо рішила не повертатися назад до гріха: радуйся, бо ти вирішила душу свою у руки Христові віддати: радуйся, Преподобна Мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 2

Бачачи невимовну любов Божої Матері до Тебе, преподобна, що по слізній молитві в той же час вчинила безперешкодний твій вхід до Пречистого Древа Христа у свято Чесного Його Воздвиження і удостоїла його поцілувати. Ти ж у радісному трепеті з милості Божої заспівала Богу: Алилуя.

Ікос 2

Розумом і серцем своїм ти, свята Маріє, прийняла неухильне рішення, відтепер не повертатися на шлях пристрастей. У розчуленні серця, молячи Пресвяту Богородицю указати тобі місце спасіння, й неочікувано ти почула таємничий голос що вказував таким місцем пустелю Йорданську. Прийми від нас Преподобна похвалу таку: радуйся, що Заступниці світу, дякувала за безперешкодний вхід до Хреста: радуйся, Споручнице Пресвятої Діви, що обрала відтепер служити тільки Христу: радуйся, бо ти молила чисту Діву, шлях спасіння указати: радуйся, бо ти від ікони Її зрозуміла що обрати місцем подвигів пустелю: радуйся, бо ти негайно суєту всього світу відкинула: радуйся бо ти у човні, відплила по Йордані в тому напрямку: радуйся, бо ти Божою Матір’ю в пустелі захищена: радуйся, бо ти непобачена світом гріховним уникла його суєти: радуйся, бо ти всі навіти диявола хрестом, відбивала: радуйся бо ти у подвигу тяжкому з Христом перебувала: радуйся, бо ти страх й голод заради Спасителя, терпіла: радуйся, бо ти принади світу цього заради Нього погордувала: радуйся, Преподобна Мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 3

З небес силою, що зміцнює ти в пустелі прожила, Преподобна мати Маріє. Господньою допомогою ти в тяжкій боротьбі з пристрастями наче з лютими звірами збережена, спрагою і голодом завжди мучена співала Йому: Алилуя.

Ікос 3

Преподобний Зосима, мав велике бажання побачити обранницю Божу що висотою свого життя, воістину його перевершила, і коли наступали дні святої Чотиридесятниці, відходив в пустелю за Йордан і волею Божою знайшов Тебе, Преподобна. Ти ж заради смиренності, небажаючи явитися людям, перше утікала від нього, а потім упрохана була Преподобним і удостоїла Його розмови з тобою. Не погидуй й нашим благанням, смиренна Угоднице Божа і прийми похвалу таку: радуйся, бо ти покаяння в пустелі, приносила: радуйся, бо ти сльозами цю землю, зросила: радуйся, бо ти день і ніч про гріхи свої, (Господа) молила: радуйся, бо ти подвигом вельми трудним небесної висоти досягла: радуйся, бо ти від смороду життєвого відійшла: радуйся, бо ти у пустелі спокій знайшла: радуйся, бо ти за подвиги Христом звеличена: радуйся, бо ти через прозорливість Господом відкрита: радуйся, бо ти по імені Зосиму назвала: радуйся, бо ти ще на землі прославлена: радуйся, Преподобна Мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 4

Бурею священного остраху був обнятий преподобний. Бо ти ніколи, не знала його, але по імені, авва Зосима, назвала. І він ублагав тебе розповісти йому про дивне життя твоє. Ти ж, смиренна Угоднице Божа, не приховала перед ним колишнього свого гріховного життя, щоб прославився в тобі Господь, що щедро нагороджує тих що каються. А ми дякуємо Творцеві молячи Його хай не відкине він і нашого покаяння щоб в радісному упованні ми співали Йому: Алилуя.

Ікос 4

Почувши преподобний Зосима як ти мужньо перенесла весь тягар пустельного життя в боротьбі зі спокусами диявола здивувався і з розчуленням до Тебе взивав: радуйся, бо ти у пустелі тільки коріннями, харчувала тіло твоє: радуйся, бо ти на Господа журбу поклала і Він не залишив створіння свого: радуйся, бо ти в подвигу тяжкому твоєму багато скорботи понесла: радуйся, бо ти у рай ввійшла увінчана світлим вінцем: радуйся, бо ти Духом Божим у пустелі Писанню навчена: радуйся, бо тобі Всеблагим вручені дари святої краси: радуйся, бо ти сподобилася бути найсвятішим посудом Святого Духа: радуйся, бо ти на нелегкому шляху прагнула пожити для Бога: радуйся, бо ти руку на плуг, поклала і не повернулася назад: радуйся, бо ти усією істотою Христа полюбила і прийняла Його благодать: радуйся бо ти найпрекраснішою лелією у пекучій пустелі цвіла: радуйся, бо ти фіміамом запашним для Господа Бога була: радуйся, Преподобна Мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 5

Боготечною кров’ю Ти відкупив нас Господи, бо Ти не покликав праведних але грішних до покаяння. Сподоби і нас наслідувати життя Твоєї Угодниці Марії, щоб на віки вдячним серцем славословити Тебе небесною піснею: Алилуя.

Ікос 5

Бачив Зосима тебе Преподобна як ти стояла в повітрі, й молилася був трепетом обнятий, дивуючись як ті що колись в падінні перебували такої благодаті сподобилися. І невимовно благодарив Господа співаючи так: радуйся, бо ти святістю життя, досягла дару передбачення: радуйся, бо ти перед Зосимою своїми устами монастирські таємниці, розкрила: радуйся, бо ти блиском неземної чистоти ангелам уподібнилася: радуйся, бо ти на молитві в повітрі стояти сподобилася: радуйся, бо ти перед Зосимою строгі подвиги свої прикрила: радуйся, бо ти багато чого з неба явленого перед ним приховала: радуйся бо ти, заради святого спасіння все це в серці берегла: радуйся, бо ти до кончини своєї мовчати про себе, повеліла: радуйся, бо ти на землі людьми прославленою бути, не захотіла: радуйся, бо ти (47 років) пів століття в пустинному своєму житті скритою перебувала: радуйся, бо ти зі шляху покаяння невідомою для всіх відійти бажала: радуйся, Преподобна мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 6

Проповідують ангели на небесах дивне твоє життя, блаженна Пустельнице, бо ти в немічному тілі здобувала велику Силу Духа, і розтрощила підступи сатанинські: ми ж разом з ангелами прославляємо Господа, що дав тобі Своєю благодаттю силу й співаємо Йому: Алилуя.

Ікос 6

Засяяла в тобі, Угоднице Божа, велика жага спожити Пречистих Таїн Христових і ти просила Зосиму явитися наступного року в день Святого Великого Четверга зі Святими Дарами на берег ріки Йордан, щоб сподобитися цього Святішого Дару. Ми прославляючи в Тобі ревність до найсвятіших Дарів і єднання з Господом нашим Ісусом Христом похвальне співаємо тобі: радуйся, бо ти томлена святою спрагою заради Причастя Дарів Святих: радуйся, бо ти у серці твоєму любов до Господа Бога берегла: радуйся, бо ти нашому Спасителеві Христу всю себе уневістила: радуйся, бо ти лагідність, смиренність, і ангельську чистоту здобувала: радуйся, жоно святої краси, бо ти скоро з Зосимою простилася: радуйся, бо ти від очей старця відразу в пустелі скрилася: радуйся, бо, як дорогу перлину він в думках тебе визнав: радуйся, бо весь шлях до обителі він сльозами радості омочив: радуйся, бо в очах його Твій дивовижний старчий образ ще довго являв: радуйся, бо через весь рік зустріччю старець себе утішав: радуйся, Преподобна мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 7

Бажаючи зберегти статут святої обителі ігумен ченців своїх на подвиг мовчання й найвищої молитви в пустелю дальню відпустив. Та преподобний Зосима, не маючи можливості, через хворобу, яку ти, свята Маріє, йому передвістила не відправився. З радісним трепетом очікуючи Великого Четверга, бо за домовою ти обіцяла у цей день причаститися. Та ти прихилилася перед незбагненними судами Божими співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 7

Новим священним трепетом обійнята була душа Преподобного старця, коли настав великий день, звершення Тайної Вечері Господом нашим Ісусом Христом, і взявши з собою Святі Дари, пішов на берег святої ріки причастити тебе, блаженна Мати, ми ж разом зі святим старцем благоговіємо перед Господом, що йде до тебе в Пречистих Своїх Таїнах і тобі гідній покутниці Найсолодшого Відкупителя, що з любов’ю ступає на шлюб Агнця, умилено взиваємо: Радуйся, бо святою милістю Твоє прохання звершене: Радуйся, бо старець трепечачи зі Святими Дарами на берег прийшов: Радуйся, бо ти в ніч Страстей Христових, бути причасницею бажала; Радуйся, бо ти як учасниця страждань будеш на Небесах з Господом жити: Радуйся, бо ти довгою відсутністю Преподобного засмучена; Радуйся, бо ти сяйвом місяця, в далечині видалася; Радуйся, бо ти знаменням хресним рукою Йордан осінила; Радуйся, бо ти рікою по воді, як по суші ходила: радуйся, бо ти видінням цього дива, трепетала; Радуйся, бо ти святою своєю промовою його заспокоїла: Радуйся, Преподобна Мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 8

Чужинці й приходьки всі ми є на землі, за словом апостола. Чужинкою перебула й ти в пустелі до дня своєї смерті, ягнице Христова Маріє, щоб від Єрусалима земного переселитися до Єрусалима Небесного славословлячи Творця святою райською піснею: Алилуя.

Ікос 8

Всією насолодою, усім твоїм бажанням був Господь Ісус Христос, Його ж Ти з трепетом прийняла в Пречистих Таїнах з рук блаженного старця. І ми дивлячись на тебе воістину гідну причасницю цього Святішого Дару з любов’ю кличемо до тебе: Радуйся, бо ти у Таїнах Святих поєднана з Безсмертним твоїм Господом; Радуйся, бо ти за це Ним прикрашена райським нетлінним вінцем; Радуйся, бо ти після прийняття Божих Дарів постала в ангельському світлі; Радуйся, бо Зосима без остраху не міг на тебе дивитися; Радуйся, бо ти світлом Небесним виблискуючи Симеонову молитву прочитала; Радуйся, бо ти того часу ангельський лагідний свій погляд до неба підвела; Радуйся, бо ти земної їжі небажаючи прийняти Небесної, спожила; Радуйся, бо ти від земного Зосими Дару Любові волила прийняти; Радуйся, Преподобна мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 9

Весь ангельський чин і люди, благословляли Господа, що Він в немічних людях звершив силу, укріпляючи тебе у подвигу твоєму пустинному, багатопереможна Угоднице Божа, трепет в жалюгідному моєму тілі холод і нестерпна спека, до того ж страх і голод і багато злохитрих спокус від диявола. Ти ж за таку допомогу від Господа завжди співала Йому: Алилуя.

Ікос 9

Найкрасномовніший язик не може виразити, те що діялося в душі праведного Зосими після відходу твого, таємнича пустельнице. Ти видом своїм повним Благодаті Духа Святого духовний погляд старця вразила на роздуми небесні. Як Бог земляну людину Всемогутністю Своєю піднімає до ангельської висоти, прийми разом з Зосимою й нашу смиренну похвалу: Радуйся, бо ти в пустелі стримилася до бесіди з ангели; Радуйся, бо ти душу свою, зберегла від грішної мирської суєти; Радуйся, бо ти денно й нічно молилася в невидимій для світу глушині; Радуйся, бо ти від усіх віддалилася заради спасіння душі; Радуйся, бо лише зірки небесні були свідками сліз твоїх; Радуйся, бо у ці блаженні хвилини на тебе дивився сам Христос; Радуйся, бо дивна Споручниця керувала тобою; Радуйся, бо ти Її сильною допомогою вічного спокою досягла: Радуйся, бо ти, просила старця в пустелю через рік прийти; Радуйся, бо ти у Зосима надію, вселила знову Тебе знайти. Радуйся, Преподобна мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 10

Нам, що бажаємо спастися, будь молитвеницею біля престолу Всевишнього, Преподобна мати, щоб ми за допомогою Твоєю, уникнувши всіляких спокус, сподобилися разом з тобою завжди славословити Господа й співати Йому: Алилуя.

Ікос 10

Стіна Ти всім подвижникам, Пресвята Богородице, від злохитрих підступів диявола. Ти врятувала ту, що обрала Тебе Споручницею перед Найсолодшим Сином Твоїм, Ти не посоромила її сподівання, Пречиста, і довела до бажаних воріт Раю. Сподоби і нас грішних гідно вихвалити святу Угодницю Твою Марію піснями цими: радуйся, бо старець радісно трепетав, очікуючи дня зустрічі: радуйся, бо весь рік цією солодкою думкою він утішав себе: Радуйся, бо він в великі дні поста в пустелю з надією йшов: Радуйся, бо він до місця бачення в радості ступав: Радуйся, бо Зосима сповнений хвилювання, Тебе шукав: Радуйся, бо в небесному сяйві на піску він знайшов тебе: Радуйся, бо з цим світом розлучена ти відійшла у вічний спокій: Радуйся, бо у гіркому риданні з молитвою схилився він над Тобою: Радуйся, бо ти давно переселилася в дивну і славну світлицю: Радуйся, бо ти у вічну небесну радість перейшла від скорботи й тривоги: Радуйся, Преподобна Мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 11

Ангельським співом, вихвалювана й безліччю їх оточена вознеслася Твоя праведна душа до престолу Всевишнього з голосом радості співати Господу Богославною піснею: Алилуя.

Ікос 11

Святим Божим Духом осяяне було лице Твоє, Преподобна, старець же Зосима у велике збентеження прийшов, що не допитався імені Твого, Блаженна, Але побачив напис біля Твоєї голови, бо написано було на землі: «Погреби Авво Зосима тут тіло смиренної Марії, віддай землю землі і моли Бога за мене, що померла у місяці квітні в перший його день після причастя Божественних Таїн»:Радуйся, бо Зосима побачив день смерті: Радуйся, бо ти смиренною Марією сама назвала себе: Радуйся, бо ти переставилася до Бога ще минулого року: Радуйся, бо ти у день Святого Причастя сподобилася відійти: Радуйся, бо до старця зненацька з пустелі лев підійшов: Радуйся, бо він могутніми лапами вирив могилу: Радуйся, бо старець Зосима з гарячою молитвою віддав землі твої святі останки: Радуйся, бо він ще довго стояв над могилою у зворушливих сльозах: Радуйся, бо старець трепетними вустами тихо молитву читав: Радуйся, бо у судах Незбагненного з любов’ю він прославляв: Радуйся, Преподобна Мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 12

Благодать випроси нам у Бога чиста Христова покутнице, Маріє, хай помилує Він нас у день Страшного Суду Свого, і хай прийме до вибраного Свого стада й сподобить завжди співати Йому: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи твоє покаяння якому дивувалися ангели на Небесах, і усі безприкладні твої страждання яких не може вимовити язик людський. Ми з любов’ю й радістю співаємо тобі: Радуйся, бо невдягнене тіло чудною ризою святості покрите: Радуйся, бо ти спекою в пустелі спалена небесною прохолодою оповита: Радуйся, бо ти що постійний голод, терпіла солодким хлібом Христа насичена: Радуйся, бо усякі скорботи витерпіла голос радості виголошують вуста твої: Радуйся, бо ти 17 років у тяжкій боротьбі з дияволом перебувала: Радуйся, бо тебе, Прославлена, за цю перемогу оточить дивне небесне світло: Радуйся, бо ти як премудрі діви не погасила світильник свій: радуйся, бо ти від райського Хресного Дерева до Господа твій шлях спрямувала: Радуйся, бо ти Святій Діві, обіцяла Її допомогою не збитися зі спасенного шляху: Радуйся, бо ти багато в пустелі страждала і зуміла зі шляху спасенного не зійти: Радуйся, бо ти знаменням хресним підступи ворогів зруйнувала: Радуйся, бо ти нині споживаєш від Божих щедрот і дарів: Радуйся, Преподобна Мати Маріє, що від пристрасті тілесної нас, визволяєш.

Кондак 13

О, Свята Всехвальна, багатопереможна Угоднице Христова, Маріє, витончений прикладе покаяння, молимо тебе, випроси нам у Господа Бога силою Своєї благодаті, хай сльозами розчулення загладить чисельні гріхи наші, і хай сподобимося в обителях, тих що покаялися одержати радість вічну за Його неоманливим обіцянням і нехай з хорами ангельськими удостоїмося співати Пресвятій Тройці ангельську пісню: Алилуя – 3 р.

І знову перший  ікос і перший кондак.

 Молитва

О Свята і Велика Угоднице Христова, Маріє, ангели здивовані безприкладним подвигом твоїм. А молимо тебе, блаженна, стоячи нині біля престолу Всесвятої Тройці ублагай Господа, щоб так як ти знайшла віру й відвагу перед Ним, нехай і нас Він сподобить покаятися в чисельності гріхів наших і простить нам, покаравши нас тут з Свого Людинолюбства, та нехай не погубить нас в майбутньому віці. Моли, свята Маріє, Пресвяту твою Споручницю, що зміцнила тебе в тяжкому твоєму подвигу, хай Вона, Всесвята, зміцнить нас Всесильною допомогою Своєю на цьому земному тернистому шляху. Ти, що з вірою й любов’ю поцілувала Всечесний Хрест Христовий, прийняла Його Всесильну благодать в боротьбі з дияволом, світом і тілом, зруйнуй всякий підступ сатани, щоб і ми сподобилися допомоги животворчого Древа Христа Господнього, зруйнували перешкоди гріха, досягнули Небесного Царства і удостоївшись вічного життя разом з Тобою завжди оспівували Пресвяту Тройцю в Єдиному Єстві Отця й Сина й Святого Духа, на віки віків. Амінь.

Переклад митрополита Данила.