Чи не те ми робимо самі з собою. Надумали створити сім’ю, шукаємо собі наречену чи жениха. Починаємо жити подружнім співжиттям, народжуємо, чи вбиваємо дітей… Самі собі перевернули життя. Ні шлюбу, ні вінка за дівство, ні благословення батьків, ні молитви, ні благословення Церкви, тобто Бога; а в результаті ні з Богом ні з людьми… а потім запитуємо чому діти не хороші, не слухняні, не поважають батьків… чому суспільство своєрідне, чому війна і сини таких батьків гинуть, втрачають людську повноцінність? Такі діти не мають ні батьків ні Бога.
Подібним методом ми сьогодні підходимо до святкування Різдва Христового 25-го грудня? Немає ніякого елементарного порядку ні послідовності. Церква до поважних свят на честь Спасителя світу готує людину постом. Це ж Бог Сотворитель і Спаситель, Який принизив велич Божу в Собі задля нас зганьблених. Бог прийняв вигляд створіння, а ми, люди, Його катували, розіп’яли… Лк.23,33. а зараз, як апостол Павло каже, вдруге Його розпинаємо. Євр. 6,6. Господь не грається як людина, може справа вдасться, може не вдасться, а Господь заснував для нас Церкву в якій веде нас до Свого Небесного Царства. Якщо Церква приймає яку постанову, якщо робить якісь зміни в богослужінні чи в обрядах, то апостоли скликали Собор, так і Церква пише протокол, скликає Собор, хоч би лиш собор єпископів. Дії.15,6. Виносить рішення, оприлюднює. Дії.15,23. Треба прийняти постанову про піст, про богослужіння, підвести відносно змін шанування свята календар на завжди. А як то просто так стати і святкувати??? Чи то на один день відкинути піст, чи вже не повертатися до поста? Після такого Різдва ще в пості можна весілля відгуляти??? Не Церковні аматори в розкошах пориваються за подібні зміни бо їм хочеться новий рік буйно зустрічати. Новий рік придумали люди. Його можна святкувати, можна не святкувати. Про це свято в Небі будемо якщо будемо гідними християнами.
На даний час Церква розділена. Всілякі зміни морального життя віруючі і псевдовіруючі переносять важко. На такі зміни потрібна багатолітня усестороння підготовка. Писати про позитиви і негативи таких змін, робити звернення до народу, щоб народ молився, щоб не було нового розколу. До цього треба йти два три покоління. Церква Ісусом Христом заснована до свого визнання ішла багато років. А ще, маючи такого псевдохристиянського сусіда, як Україна має Росію. Російська Церква і політики засиплять псевдоканонами інтернет і нароблять дуже багато лиха Українській Церкві. Ми маємо гіркий досвід в справі повернення Української Церкви з рабства, російської неволі в лоно Вселенської матері-Церкви.
Також маємо живий досвід на протестантських течіях. Вони не захотіли прийняти тисячолітнє надбання Церкви Христової, Вселенських Соборів, а відкинули; захотіли собі вірити так як їм хочеться. Вони свідомо, навмисно в ущерб собі заснували протестантську течію. Така сваволя не принесла честі ні Церкві ні Ісусу Христу. Просто вдруге розіп’яли Ісуса Христа. Євр.6,6.
Дорогі читачі, не торопімося. Перекласти свято це не переступ, це не гріх. Коли Старозавітна Церква святкувала Пасху і виявилися люди в стані нечистоти і не могли споживати Святощів Пасхальних, вони прийшли до Мойсея і Мойсей розпорядився, щоб святкували Пасху і прийняли Святощі Пасхи місяць пізніше; Числ.9,6. 8. 11. тобто, пізніше чи скоріше, але треба прийняти Святощі. Те саме і у нас, скоріше два тижні чи пізніше, але святкувати і освятити себе Святощами Христовими треба. Перенесення свята прагнуть більше ті, яких Святощі Христові не цікавлять. Їм бажано буйно погуляти.
Дорогі читачі наших думок і міркувань, працюймо, проводьмо з християнами розмови, збираймо народні думки за і проти, подаваймо їх до центру Церкви, прохаймо про ґрунтовні відповіді. Молімося громадою про безболісні зміни в Церкві, без ущербу. Пекло чекає на наші похапні помилки.