Вже десятий день триває наш мужній спротив російській агресії. Ворог не може зрозуміти, чому український народ так опирається.
Відповідь дуже проста: тому, що ми знаємо власну історію. Зараз наші страждання вимірюються в годинах і днях. Під ярмом кремлівської тиранії український народ жив десятиліттями, ціна яких – мільйони закатованих голодом та репресіями. Тому у нас немає іншого шляху, ніж боротьба. Адже це боротьба за свободу, за майбутнє, за можливість для нас і для нових поколінь жити у власній вільній державі.
А зараз я хочу звернутися до наших православних одновірців з Московського патріархату.
Дорогі владики, отці, брати і сестри! Ви, так само як і всі ми, страждаєте від російської навали. Кожна російська бомба, ракета, снаряд на українській землі остаточно вбивають міфи про «Святу Русь» та «триєдиний народ».
Багато з вас вже замислюються над тим, що далі неможливо перебувати в юрисдикції російського патріарха. Ви завжди декларували відданість канонам, а канони визначають, що в Україні має бути єдина Помісна Церква. Ми закликаємо вас стати на канонічний шлях – на шлях єдності.
Розуміємо, що для багатьох не просто буде йти цим шляхом. Тому пропоную: ті, хто вже готовий і бажає долучитися до Православної Церкви України – наші двері і наші серця відкриті для вас!
До вірних Православної Церкви України та до наших прихильників я хочу поновити своє прохання, висловлене раніше: не піддавайтеся емоціям, дайте можливість нашим братам пройти шлях до єдності. Нам потрібне справді свідоме єднання, бо лише так воно буде правдивим і міцним.
Підношу нині за українських воїнів, за Президента і державу, за всіх вас свої молитви та закликаю Господнє благословення!
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
