Воля Божа була щоб нас створити і дати нам небесне вічне благо. 26 І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим [і] за подобою Нашою, і нехай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, [і над звірами,] і над худобою, і над усією землею. Бут. 1, 26. Той Хто створив нас невже не може керувати? Аж ми вириваємо з Його рук правління в свої руки.
Щоб вдихнути здоровий дух в людство Син Божий розпинається, а ми не цінуємо Його провидіння і приймаємо [Господи!] хто повірив чутому від нас, і кому відкрилася сила Господня? 2ми бачили Його, і не було у Ньому вигляду… 3 Він був знехтуваний і умалений перед людьми, муж скорбот, що пізнав болісті, і ми відвертали від Нього лице своє; Він був зневажуваний, і ми ні в що ставили Його. 4 Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом. 5 Але Він укритий ранами був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. 6… і воля Господня благоуспішно буде виконуватися рукою Його. Іс. 53, 1-13.
Пророк Даниїл підкорив свою волю волі Божій і визнає, що 32 всі, що живуть на землі, нічого не значать; з волі Своєї (Бог) діє як у небесному воїнстві, так і у тих, хто живе на землі; і немає нікого, хто міг би протистояти руці Його і сказати Йому: «що Ти зробив?» Дан. 4, 32.
Пророк Єремія визнає могутню волю Божу над людиною. 3 Знаю, Господи, що не у волі людини путь її, що не у владі того, хто йде, давати напрямок стопам своїм. Єр. 10, 23.
Покараннями Господь приневолює людину виконати волю правди Божої. Сам Спаситель готується до катівної смерті і молиться Отцю Небесному до кривавого поту, змагається підкорити Свою Людську волю волі Отця: Отче Мій! Якщо не може чаша ця обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя. Мт. 26, 42.
Господь все підкорив волі Божій на небесах, так Ісус Христос вчить апостолів і нас коритися волі Його на землі. нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Мт. 6, 10.
Господь створив людину, щоб людина виконувала предвічні Божі задуми, відвічну Божу програму. Ісус Христос, як Людина має свободу волі, але не сваволить як ми, люди, а підкоряє Свою волю волі Отця Небесного. 30 Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене. Ів. 5, 29. А ми тільки те й робимо, що свавільно ламаємо предвічні Божі задуми і віримо, що ми найсвятіші і будемо у Бога в Небі на першому місці. Спаситель відкриває якою спередвіків є воля Божа до людини. 11 Бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле. 12 Як вам здається, коли буде в якогось чоловіка сто овець, і одна з них заблукає, чи не покине він у горах дев’яносто дев’ять і не піде шукати ту, що заблукала?… 14 Так само немає волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих цих. Мт. 18, 12. А як ревно ми шукаємо, щоб зневажити волю Божу, предвічні Божі задуми про нас самих.
Людина освідомивши, волю Божу повинна сказати. 11Ти, Господи, достойний, прийняти славу і честь і силу: бо Ти створив усе, і все з Твоєї волі існує і створено. Откр. 4, 11.
Дорогі читачі нашого сайту, якщо вірить людина у Бога, і волить підкорятися волі Божій, і приймає її, і прагне, щоб воля ця царювала в ній і навколо неї, на землі, так як царює воля Божа на небі. Бо Спаситель навчав9 Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм». Ів. 7,18. 28. Пс. 39, 5-9. Людина має свободу волі, але при її появі на світ, а вірогідно що при зачатті, (що ми вбиваємо) для людини Господь поставив якусь програму, доручення, мету для якої створив її15 І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його. Бут.2,15. Апостолу Петру Ісус Христос наказує; Паси вівці Мої. Ів. 21, 17. Спаситель виконує доручення Бога Отця. Я нічого не можу робити Сам від Себе, як чую так і суджу, бо не шукаю волі Моєї, а волі Отця що послав Мене. Ів. 5, 19. 30. 18 Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому… Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте. Ів. 7, 28. 42 бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене. Ів. 8, 42. Той, хто приходить до Бога, вiрує, що Бог є, i тим, хто шукає Його, дає доручення і обіцяє винагороду. Апостол Павло каже, що тому хто доручення виконає, готується вінець слави. 2 Тим. 4, 6.
Нам необхідно відрізнити у собі найперше, звичайно, справжню віру від несправжньої, справжню релігійність від вдаваної. 10 Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри. Мт. 8, 10. Чому? Та тому що насправді навіть віруюча людина надто часто, якщо не завжди, від Бога, про Якого вона говорить, що вірить у Нього, хоче, і чекає, і просить виконання волі своєї. Багато хто увірував в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив. 24 Але Сам Ісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх. Ів. 6, 24. Саме своєї волі шукаємо, і зовсім не Божої. Господи! Дозволь мені перше піти і поховати батька мого. 22 Але Ісус сказав йому: іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців. Мт. 8, 21. І більше того, тільки для цього, тільки тому й вірить, або лиш говорить, що вірить у Бога, а на меті має власну вигоду, або ще гірше, злочин комусь і прагне щоб Бог виконав її (людини) злий намір. Піду за Тобою куди Ти підеш. Спаситель сказав такому учневі. Лисиці мають нори, птиці мають гнізда. Лк. 9, 58. а ти біля мене не забагатієш. Кращий доказ цього – Євангеліє, розповідає про життя Ісуса Христа. 20 Ісус же сказав їм: через невір’я ваше. Бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру як зерно гірчичне і скажете горі цій: перейди звідси туди, і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас. Мт. 17, 20. Сліпі що благали про зцілення. Чи вірите що я можу це зробити? По вірі вашій нехай буде вам. Мт. 9, 28. Спаситель прокляв безплідну смоківницю.20 Побачивши це, ученики здивувалися і говорили: як це — відразу ж всохла смоківниця? 21 Ісус же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам, якщо будете мати віру і не засумніваєтеся, то не тільки зробите те, що сталося із смоківницею, але, якщо і горі цій скажете: піднімися і кинься в море, буде; 22 і все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите. Мт. 21, 20-22. Невіруючий батько привів зцілити сина хворого. Спаситель зціляє його невірство, а потім недужого сина.24 І тут же скрикнув батько отрока, зі сльозами говорячи: вірую, Господи! Допоможи моєму невірству. Мк. 9, 24. 5 І сказали апостоли Господу: додай нам віри. Лк. 17, 5. Спаситель прозирає майбутнє Церкви. 8 Але Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі? Лк. 18, 8. 44 Ісус же проголосив: хто вірує в Мене, не в Мене вірує, а в Того, Хто послав Мене. Ів. 12, 44.
Незліченні юрби народу Ізраїльського спочатку ходять за Ісусом Христом? І чи не тому ходять, що Він виконує саме їхню волю? Зціляє, допомагає, утішає… 15 І пішло за Ним багато народу, і Він зцілив їх усіх. Мт. 12, 15. Але як тільки Він починає говорити про мораль, про те, що людина повинна відмовитися від себе, якщо вона хоче йти за Ним, про те, що потрібно любити ворогів і покладати життя своє за братів, як тільки вчення Його стає важким, високим і закликом до жертви, вимогою небажаного; хто любить батька чи матір, дітей чи майно, той Бога недостойний. Мт. 10, 37. Як тільки Христос починає вчити про те, якою є справжня воля Божа, люди залишають, кидають Його; 15 коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших. Мт. 6, 15. та ще більше того, повертаються до Нього злобою і ненавистю. 60 Багато хто з учеників Його, слухаючи те, говорили: жорстоке це слово! Хто може це слухати? 61 Але Ісус, знаючи Сам у Собі, що ученики Його ремствують на те, сказав їм: чи це спокушає вас? 62 А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніше? Ів. 6, 60. Та ж сама зневага юрби біля хреста, цей шалений крик: «Розіпни, розіпни Його!» (Лк.23:21) – чи не тому, що Він, Христос не виконав волі злих людей? 15 Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем. Ів. 6, 15. Вони хотіли тільки допомоги, зцілень і підкорення народів, а Він говорив про любов і прощення ворогів. 44 А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, 45 щоб ви були синами Отця вашого Небесного, бо Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних. 46 Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Мт. 5, 44. Вони хотіли через Нього звільнення від ненависників і поражання ворогів їхніх, а Він говорив про високу мораль людини, яка може ввійти в Царство Боже. Вони хотіли, щоб Він виконував їхні звичаї і передання старців, а Він їх порушував. 2 чому ученики Твої порушують передання старців? Бо не миють рук своїх, коли їдять хліб. 3 Він же сказав їм у відповідь: чому і ви порушуєте заповідь Божу, заради передання вашого? Мт. 15, 2. Їв і пив з митарями, грішниками і блудницями. 30 Книжники ж і фарисеї нарікали на Нього і говорили ученикам Його: чому ви їсте і п’єте з митарями та грішниками? 31 Ісус же сказав їм у відповідь: не здорові потребують лікаря, а недужі. 32 Я прийшов покликати не праведників до покаяння, але грішників. Лк. 5, 30. Хіба не отут, у цьому розчарування в Христі, корінь і причина зради Юди? 6 Сказав же він це не тому, що піклувався про убогих, а тому, що був злодієм. Він мав при собі грошову скриньку і носив, що туди вкидали. Ів. 12, 6. Юда чекав, що Христос виконає його волю, забагатіти, а Христос вільно віддав Себе на глум і смерть.
Все що діялося навколо Ісуса Христа описане в Євангелії. Але і потім, протягом всієї двохтисячлітньої історії християнства, аж до наших днів, хіба не те саме ми бачимо в історії? Зради, обмани Церквами, їхніми агентами. Політики церковні продавали Церква Церкву Церкві. Чого ми всі разом і кожний з нас окремо хочемо і чекаємо від Христа? Визнаймо, виконання нашої волі. Та на жаль наша воля обмежена, користолюбна, честолюбна, а Божа воля досконала і вічна. Ми хочемо, щоб Він вразив наших ворогів. Ми хочемо, щоб Бог забезпечив нам наше щастя. 21 Він сказав їй: чого ти хочеш? Вона говорить Йому: скажи, щоб ці два сини мої сіли в Тебе один з правого боку, а другий з лівого у Царстві Твоїм. Не знаєте чого просите. Мт. 20, 21. 14 Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас? Лк. 12, 14. Сьогодні й Москва хоче, щоб Господь виконав її мрії і, щоб їх визнав гарними і добрими, завжди правими і непомильними. Юда зрадник хотів багатства. Вони запропонували йому тридцять срібняків. Мт. 26, 15. Коли не виконує Бог нашої волі, ми обурюємося, дратуємося і готові знову і знову відмовлятися і відрікатися від Нього, всіляко зневажати Його.
І якщо історія релігії, історія християнства повна зрад і торгівлі, то зради ці не стільки в гріхах і падінні людей; ні, набагато страшніше. У нас постійна підміна волі Божої нашою осліпленою, обмеженою немічною волею, моєю волею, а вірніше сказати, нашою сваволею, а ще гірше, навіть волею спокусника. Мт. 4, 4. 3 І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом. Лк. 4, 3. Через цю підміну і релігія стає нашим егоїзмом, і тоді вона заслуговує обвинувачення, яке направляють на неї її вороги. Немає в нас царя, крім кесаря. Ів. 19, 15. Тоді релігія стає псевдорелігією, і, мабуть, немає на землі нічого більше страшного, ніж сама псевдорелігія. 33 Змії, поріддя єхиднове! Як утечете ви від суду вогню геєнського? 34 Тому ось Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників. І ви одних уб’єте і розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і гнати з міста до міста. 35 Нехай прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахії, якого вбили між храмом і жертовником. 36 Істинно кажу вам, що все це прийде на рід цей. 37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах збирає пташенят своїх під крила, і ви не схотіли! 38 Ось лишається вам дім ваш пустий. Мт. 23, 33-38. Оця псевдорелігія, і вбила Ісуса Христа. 6 Коли ж побачили Його первосвященики і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пилат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини. Ів. 19, 6.
Його віддали на смерть, і розіп’яли, і знущалися з Нього, і хотіли Його знищення люди, що вважали себе щиро релігійними. Але одні з них бачили в релігії державу, інші національний фанатизм чи особисте звеличування. Ісус Христос був для них небезпечним проповідником, що говорив про любов до ворогів; 4 А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас. Мт. 5, 44. Інші бачили в релігії тільки силу і сліпу любов Божу до них і для них, висячий на хресті, закривавлений і принижений Чоловік був ганьбою Інші в Ньому, як представнику релігії, були розчаровані тому, що Він учив їх не того, що вони хотіли чути. 63 говорили: правителю! Ми згадали, що той обманщик, коли ще був живий, сказав: через три дні воскресну. Мт. 27, 63. І так, триває й сьогодні і завжди.
Отут й починається для справді віруючої людини той вузький шлях, про який говорив Христос. Намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть. Лк.13, 24. 14 А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх. Мт. 7, 14. Та, нажаль, ми не хочемо цього Божого, важкого і високого шляху; нас насичує, влаштовує зрада, лиш би досягнути власної мети. Вже були імперії, що за рахунок релігії прагнули розширити межі імперії та розвалилися. Не досить того, що Христос розіп’явся за спасіння, а ще й імперії буде будувати? Така Церква мусить розвалитися, вона не може стояти на сторожі імперії допомагати гнобити, чи в пекло вкидати народ. Читаймо в пророка Ісаї що через шістдесят п’ять років Єфрем перестане бути народом. Іс.7,8. Навіщо тягнемо з рук Божих поводи правління в наші немічні руки.
Вже чужі держави завоювали нашу землю, побудували костели, які сьогодні стоять пустинею. Хіба вони нас не врозумляють, що Бог керує землею. Захопили народ, наплодили вбивць, сиротів, вдовиць, зруйнували житла. А за п’ятдесят сімдесят років нова війна і знову перерозподіл кордонів, насаджування нових законів. Пекло радіє новими вбивцями, сиротами, вдовицями, передчасними смертями і новими катами.
Святе Письмо застерігає нас навіть не дозволяти собі поганих думок на будь кого, бо ми травмуємо наш дух і на основі цього починаються суперечки, сварки і розділення. Невидима птиця винесе навіть думки і вдаваний мир переверне на незлагоду і страждання онуків і правнуків. Екл.10,28. Ізраїльтянине чули застереження Боже через пророків Іллю, Єлисея, Ісаю і не виконували Божу волю то онуки стали переселені на ріку Гозан в Сірію. 4 Цар.17,6. 18,11. 1 Хрон. 5,28. Чим воно погано? Язичники, яких переселили з Сирії на землю ізраїльську у час проповіді Ісуса Христа стали християнами, Дії.8,14. а ізраїльтяни, народ Божий, переселені в Сирію мабуть ніколи не стали християнами.
В народі є така усмішка; втопленика звичайно шукають за течією, але кажуть що окремих треба шукати проти течії. Чи не хочуть наші опоненти доказати, що вони вміють піти проти волі Божої. Невже це що сталося з Церквою в Україні то сталося не з волі Божої?
Так злий дух обманював і обманює людину. Знає Бог, що коли вкусите плода забороненого то будете як боги. Бут.3,5. Злий дух використав змія. За те змій стягнув на себе прокляття. Таку роль бере на себе людина наслідки такої ролі; будеш повзати на череві всі дні життя твого, Бут. 3,14. тобто, весь рід по сьогодні; ота людина, яка дозволить злому духові користуватися на зло своїм розумом, як дозволив змій, такої людини онуки і правнуки і наступні покоління будуть змушені повзати, не зможуть бути повноцінними людьми. Злий дух руками юдеїв розпинає Ісуса Христа. Чи не впало те прокляття на їхніх нащадків? Вони покутують свою вину по сьогодні. І сьогодні є такі смільчаки. А чому не залишити своїм нащадкам прокляття. Це гарно, буде чим пишатися всю вічність. Церква в катехізисі це називає чужим гріхом.
За прикладом розпинателів, деякі читачі розпинають кожну нашу правду. Ів.19,6. Такі що засуджують позитивні дії Церкви, роблять так як будівничі Старозавітної Церкви, які Месію розіп’яли. За словом Апостола Павла, такі сьогодні вдруге розпинають Христа. Євр.6,6. Дорогі читачі не втручаймося в чужу справу. Для тих хто не будує себе для неба, а переймається, чужим клопотом, може Господь знайде для них власного клопоту, щоб журитися собою. У нас є навіть такі щирі читачі, що більше журяться нами ніж ми самі собою. Чуже бачить під лісом, а свого не хочуть бачити під носом. Христос сказав це мудріше. Чому шукаєш скалку в оці брата твого, а колоди в оці твоєму не бачиш. Лк.6,42. Тим що розпинали Ісуса Христа Господь найшов власних клопотів. Їх вигнали з своєї землі і вони по-сьогодні тиняються по світі. Спаситель казав, що ворог насіяв кукіль між пшеницю. Мт. 13,30. Хай кукіль і пшениця ростуть разом до жнив, а в жнива зв’яжуть в снопи і спалять. Пророк Єремія від Бога приймав об’явлення і переказував людям тим, які його про це прохали. Але вони сказали. Ти нам не говори бо ми тебе й так не послухаємо Єр..43,4. 44,16.
Сусід сусіда питав, навіщо ти брешеш? Чи тобі пенсію підбільшать? Дехто не погано вгніздився, знайшов годівницю, відробляє забезпечення і не послухає хоч би йому й сам Бог говорив. Живуть не за совістю, яку вбили, не за законами Божими, а за переданнями сьогоднішніх старців. Мт.15,2. Таким Ісус Христос казав, що робиш то роби скоріше. Ів.13,27. Невже Господь не в спромозі зробити те, що з передвіків передбачив? Яка завзята була боротьба проти Церкви після Христового Воскресіння. Апостолів били і повбивали, та Господь благоволив їх зробити фундаментом Своєї Церкви. Дії.5,40. Катів немає, а Церква є. Господь запитує Мойсея. Невже рука Господня коротка виконати передбачене з передвіків. Числ.11,43. Дві тисячі років, як великий Гамалеїл застеріг Юдеїв не боротися проти Церкви Христової, щоб не стати противниками Божими. Дії.5,34.38.
Молитва Отче наш, має засади соборності і вічності. Свята літургія теж жертва соборна, збори віруючих на вечерю Христову. Якщо в вічності прийдеться, а мабуть прийдеться, бути разом з своїми ворогами то доведеться багато разів повторювати своїм ворогам слова; Прости нам провини наші… А це мабуть прийдеться, бо коли взяти бідних п’ятдесят років назад, чи вперед то кожна епоха має свій дух, одне розуміння. Бо ми ні з попередниками, ні з наступниками порозуміння не знайдемо. Звичаї традиції, науковий прогрес, а найбільше дух епохи виокремить нас. Христос, маючи засади вічності, навіть Своїх катів простив, а в цілому простив і зцілив всякої категорії грішника, щоб помилувані могли в Ньому співіснувати, мати якусь вічність.
Не соромляться нас вчити своєї нової мудрості. Та мабуть український народ ще не забув зневагу над нашим народом, яких везли на Сибір у товарних вагонах. Скільки померлих в дорозі просто викинули з вагона без похорону. Навіть в землю не закрили тіло. Не дозволили просльозитися за батьком чи матір’ю. Ще за ті зневаги не вибачилися, а вже знову вчать нас
Горе тим що самі до неба не йдуть і іншим не дають; довго на показ моляться. Мт.23,13. 14. Лк. 11,52. 20,47.
