Дорогі читачі нашого сайту, пошесть посилює свою дію. Органи влади в тривозі. Всюди поставили пости контролю, як завжди відповідально виконують правління народом. Правителі такі турботливі, а справа така невдячна. Державні правителі завжди керуються законами, постановами народних обранців. Народні обранці вибрані нами, вони є найкращим зрізом усього українського суспільства. Де ж недолік, що суспільство зайшло в таку безвихідь. Ми, суспільство, самі обирали правителів і законотворців, а доля чомусь до нас невдячна.

Горе тим, які постановляють несправедливі закони і пишуть жорстокі рішення, ² щоб усунути бідних від правосуддя і викрасти права у слабосилих … ³ І що ви будете робити у день відвідання, коли прийде загибель здалеку? До кого звернетеся по допомогу? І де залишите багатство ваше? ⁴ Без Мене зігнуться між в’язнями і впадуть між убитими. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта. Іс.10, 1-4.

В чому вина людини? Держави укладають угоди одні з одними, та без Божої на те волі. Бога не призивають на допомогу, керуються своїм злиденним розумом.  Горе непокірливим синам, — говорить Господь, — які роблять наради, але без Мене, і укладають союзи, але не за духом Моїм, щоб додавати гріх до гріха: ² не запитавши вуст Моїх, йдуть у Єгипет, щоб підкріпити себе силою фараона й укритися під тінню Єгипту. ³ Але сила фараона буде для вас соромом, і притулок під тінню Єгипту — нечестям; ⁴ тому що князі його вже у Цоані, і посли його дійшли до Ханеса. ⁵ Усі вони будуть посоромлені через народ, який некорисний для них; не буде від нього ні допомоги, ні користі, але — стид і сором. Іс.30,1-5.

Вони порушили завіт Мій і переступили закон Мій! ² До Мене будуть волати: «Боже мій! ми пізнали Тебе, ми — Ізраїль». ³ Відкинув Ізраїль добре; ворог буде переслідувати його. ⁴ Поставляли царів самі, без Мене; ставили князів, але без Мого відома; зі срібла свого і золота свого зробили для себе ідолів: звідти загибель Ос.6,1-4. Наші правителі покладають надію тільки на себе, Бога не лиш не призвали, а взагалі відкинули. Коли визнати Бога, то в свідомості нашій Бога треба поставити на місце мільйонних статків, а як жити без мільйонів?

Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. ⁵ Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого. ⁶ Хто не буде в Мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють. ⁷ Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам. ⁸ Тим прославиться Отець Мій, якщо ви принесете багато плоду і будете Моїми учениками. Ів.15, 5-8. Як Христос яскраво показав вічність.

¹⁴ Отже, слухайте слово Господнє, хульники, правителі народу цього, який у Єрусалимі. ¹⁵ Тому що ви говорите: «ми уклали союз зі смертю і з пеклом зробили договір: коли всевражаючий бич буде проходити, він не дійде до нас, — тому що неправду зробили ми притулком для себе, і обманом прикриємо себе». Іс.28,14-15.

¹⁶ Тому так говорить Господь Бог: ось, Я покладаю в основу на Сионі камінь, — камінь випробуваний, наріжний, дорогоцінний, міцно утверджений: віруючий у нього не посоромиться. ¹⁷ І поставлю суд мірилом і правду терезами; і градом знищиться притулок неправди, і води потоплять місце приховування. ¹⁸ І союз ваш зі смертю зруйнується, і договір ваш із пеклом не встоїть. Іс.28,18. Господь союз людини зі смертю зруйнує, та гнів Божий все одно впаде на третє і четверте покоління, і тому Господь застерігає:

²⁰ Отже, слухайте, жінки, слово Господа, і нехай прислухається вухо ваше до слів уст Його; і вчіть дочок ваших плачу, і одна одну — жалібних пісень. ²¹ Бо смерть входить у наші вікна, вдирається у палаци наші, щоб знищити дітей на вулицях, юнаків на площах. ²²  і будуть повалені трупи людей, як гній на полі і як снопи позаду женця, і не буде кому зібрати їх. Єр. 9, 20-22.

Чому не може прийняти Господь Бог молитву заступництва Церкви? Тому що не йде мова про можливе чи неможливе у Бозі. Ми не хочемо змінити свого духовного стану, не приймаємо божого. Ми мусимо визріти. Господь нас карає неміччю, щоби ми визріли, але ми не хочемо. Ось це проблема. Ми хочемо те, що ми хочемо. Тому ні Мойсей, ні Самуїл не в силі змінити наш дух:

 І сказав мені Господь: хоч би стали перед лице Моє Мойсей і Самуїл, душа Моя не прихилиться до народу цього; віджени їх від лиця Мого, нехай вони відійдуть. ² Якщо ж скажуть тобі: «куди нам іти?», то скажи їм: так говорить Господь: хто приречений на смерть, іди на смерть; і хто під меч, — під меч; і хто на голод, — на голод; і хто у полон, — у полон. ³ І пошлю на них чотири роди страт, — говорить Господь: меч, щоб убивати, і псів, щоб терзати, і птахів небесних і звірів польових, щоб пожирати і знищувати; ⁴ і віддам їх на озлоблення усім царствам землі. Єр.15, 1-4.

Хто приречений на смерть, той відданий буде смерті; і хто у полон, піде в полон; і хто під меч, під меч. Єр.43,11.

Тому, хто як визрів, те й отримає. Тому Господь послав на нас пандемію. Може хтось з нас ще визріє і буде спасенний чи хтось визріє і його рід продовжиться. Пандемія дістане всіх нас всюди. Генерали, правителі від смерті війни ховаються в кабінетах. Інші кажуть, що це не наша війна і не захищають Батьківщину, хоч всіма привілеями державними користуються: робота, пенсія, навчання, лікування, відпочинок… Невже Господь не побачить нашого лукавства? Народна мудрість каже, що у Бога всього багато і напоготові. Ще таке не було, щоб Господь забув чи не побачив. Хіба моровиця — це не відповідь Божа на наше лукавство?

¹⁰ Сину людський ¹¹ скажи їм: живу Я, — говорить Господь Бог: не хочу смерті грішника, але щоб грішник навернувся від путі свого і живий був. Наверніться, наверніться від злих путів ваших; для чого помирати вам, доме Ізраїлів (український народе)? ¹² І ти, сину людський, скажи синам народу твого: праведність праведника не спасе у день злочину його, і беззаконник за беззаконня своє не упаде у день навернення від беззаконня свого Єз.33,10-12.

Ми отак вміємо все перекручувати. ²⁰ Горе тим, які зло називають добром, і добро — злом, пітьму вважають світлом, і світло — пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке — гірким! ²¹ Горе тим, які мудрі у своїх очах і розумні перед самими собою! ²² Горе тим, які сміливі пити вино і сильні готувати міцний напій, ²³ які за подарунки виправдовують винного і правих позбавляють законного! ²⁴ За те, як вогонь з’їдає солому, і полум’я знищує сіно, так зотліє корінь їх, і цвіт їх розвіється, як порох; тому що вони відкинули закон Господа Саваофа і знехтували слово Святого Ізраїлевого. ²⁵ За те запалає гнів Господа на народ Його, і простягне Він руку Свою на нього й уразить його, так що здригнуться гори, і трупи їхні будуть як послід на вулицях. І при усьому цьому гнів Його не відвернеться, і рука Його ще буде простягнута. Іс. 5,20-26.

Дорогі християни, ми чули волю Божу, сповіщену устами Ісуса Христа і пророків, апостолів… Та наші прадіди без погроз муками, без переслідування свідомо добровільно відмовилися від Бога. І ми пішли їхніми слідами. Нас в храмах немає, бо ми справді великі, перед будь-ким не схиляємося, вельми покірні владі і все робили і робимо як нас наші обранці вчили. Обранці сказали, що батьки не мають права виховувати своїх дітей, держава сама буде виховувати. Результати не приходять прямо зараз, а трохи пізніше, на третє і четверте покоління Вих. 20,5. Ті, що такі постанови приймали, може вже й померли з своїм соромом, а нам залишили плоди своїх соромних безбожних постанов. Держава виховувала молодь, та без Бога; виховала атеїстів, безбожників, содомітів. Поволі псували молодь починаючи зі школи: вечірками, таборами, фестивалями… Для безпечної розпусти запустили виробництво контрацептивів. Храми позакривали, Церкву від суспільства, від школи відсторонили. Силою вирвали людині Бога з душі. Людину, образ Божий, зробили твариною, знаряддям злого духа і громадянином пекла. Звідки візьметься добро у суспільстві, кому добро може послати Святий Господь Бог?

Наші діди, прадіди пристосовувалися до легкої грошовитої роботи, записувалися в партію атеїстів, уникали церкви, зрікалися своєї мови; деякі ходили хрести придорожні ламати, храми закривати і руйнувати. В школах вчителі вчили дітей атеїзму, заставляли на сценах зачитувати сатиричні безбожні вірші. Навчили аморальній поведінці, засудили мораль євангельську і навчили, дали поштовх молоді носити непристойний одяг. Вчили і продовжують вчити у пості співати, танцювати, робити насмішки з священиків… В такому стані духа й по нині народжуються діти, онуки і правнуки (третє і четверте покоління). Звідки сьогодні може до нас прийти добро, чи назвемо, Боже благословення?

Наші обранці в погоні за почестями чи із заздрості, що їх не поважають так як священика, підняли війну проти священства, проти Церкви, а дехто відкрив війну проти Самого Бога. Писали атеїстичні книжки, створювали кіно, ставили і безбожну драматургію і розповсюджували порнографію. І всі брудні, безбожні розваги приховували за церковним словом “духовність”. Суспільство, на жаль, загубило розум. Добровільно прийняли атеїзм, з храмів робили танцювальні зали. І в такому стані батьки дітей народили і виховали.

Не будемо стверджувати, що ми досягли міри допотопного людства, але наш стан дуже сумний і Господь Бог змушений буде щось робити з нами. Сьогодні суспільство не змінилося, а як допотопне не піддається духовному лікуванню: зневажає священика, ганить Церкву, не поважає стару людину, не відчуває сироту, не визнає Бога. В часи Ісуса Христа народ сприймав настанови і можна було полікувати, але не нині. Не знаходимо в наших устах гідного слова, ні добрих вчинків, якими б ми виражали свою повагу до Бога, до старших людей, до сироти. Ми не маємо яскравого прикладу зразкового життя наших прадідів-законотворців атеїстичної доби, на які би ми опиралися, якими би пишалися і пам’ятали своїх прадідів. Мусимо визнати, що вони в людині, в суспільстві вбили все святе.

А скільки дітей вбили в материнському лоні? Одні одних після війни називали фашистами, а самі були справжніми фашистами, бо за один рік вбивали мільйони дітей ненароджених — це кількість населення цілої держави. А хіба нині перестали вбивати? Таких вбитих матерями дітей перед Богом мільярди. Думається, що не менше ніж живе люду на планеті. Невже вони перед Богом без права слова Одкровення 6,10? Хіба не Господь дав їм життя, а ми позбавили їх життя Богом даного.

Наші обранці пішли ще дальше. В них вже немає нічого святого окрім них самих, що, власне, час від часу й проривається у промовах менш хитрих чиновників. Та вони й самі між собою не мають миру, поваги; стріляють, вбивають одні одних. Таке життя не має виправдання. Як наші прадіди зрікалися нагуляних дітей, здавали їх у дитячі притулки, як розважалися у дитячих таборах, фестивалях, так і тепер ми, корімося волі влади і приймімо вакцину. Будьмо послушні правителям до кінця.

Можемо зробити такі висновки з вищесказаного: ² Син блудниці не може ввійти в громаду Господню, і десяте покоління його не може ввійти в громаду Господню Втор. 23,2. Виявляється цього застереження мало. ¹⁷ Не повинно бути блудниці серед дочок Ізраїлевих і не повинно бути блудника серед синів Ізраїлевих. ¹⁸ Не внось платні блудниці і ціни пса в дім Господа Бога твого ні за якою обітницею, тому що те й інше є мерзота перед Господом Богом твоїм. Втор.23,16-17.

Потоп, неволя мусіли бути,  ² тому що взяли дочок їхніх за себе і за синів своїх, і змішалося сíм’я святе з народами іноплемінними, і притому рука найзнатніших і найголовніших була в цьому беззаконні першою.1 Єзд.9,2.  Господь допускає війну, полон, моровицю для того, щоб очистити землю від синів блуду. Неволя сімдесят років очищувала народ від людей аморальних, щоб приготувати святий прихід Христа. Цар Соломон прозирає і викриває духовну природу людини: ¹⁶ Діти перелюбників будуть недовершені, і сім’я беззаконного ложа зникне. ¹⁷ Якщо і будуть вони довголітніми, але будуть вважатися за ніщо, і пізня старість їх буде без шани. ¹⁸ А якщо скоро помруть, не будуть мати надії і втіхи у день суду; ¹⁹ бо жахливий кінець неправедного роду. Прем.3,16.

На жаль, ми мусимо задуматися над тим, хто ми є? Діти незаконні, це діти народжені без благословення Божого. Шлюб – це прохання Божого благословення на народження громадян Неба. Шлюб благословенний один. Якщо помирає одне з подругів, це знак того, що Господь не благоволить їхніх нащадків у вічності. Треба зупинитися. Бажано вже більше не женитися, а якщо діти вже є, то виховати їх до самостійного віку, йти в монастир і працювати над своїм спасінням. Апостол Павло дозволив після вдівства ще одружитися. Та після розлучення ніякого одруження не може бути. Церква мучиться, терпить беззаконні шлюби, та заявляє, що це перелюб. Ми заспокоїлися, бо діти в перелюбі народжуються здорові, а ми доказали свою здатність і голову носимо високо. Та Святе Письмо навчає, що діти перелюбу є міцніші, хоробріші, здібніші для тяжчого осуду батьків-розпусників.  ⁶ Бо діти, які народяться від беззаконного співжиття, є свідки розпусти проти батьків під час допиту їх. Прем.4,6. Невже для розумного створіння – людини, образу Божого, потрібно так багато настанов і застережень? Але Господь не втомлюється застерігати, щоб у вічності такі не мали виправдання, що Господь Бог не турбувався про їхнє спасіння. ⁵ Тебе, Отче, прикликаю за свідка на матір синів, які не захотіли зберігати завіту Мого. ⁶ Віддай їх на посоромлення і матір їхню — на розкрадання, щоб не було роду їхнього. ⁷ Нехай розсіються імена їхні по народах і згладяться на землі, бо вони знехтували завіт Мій. 3Єзд.2,6. ⁶⁵Господь зовсім ясно бачить усі діла ваші, і викриє усіх вас; ⁶⁶ і ви будете посоромлені, коли гріхи ваші відкриються перед людьми, і беззаконня стануть звинувачувати у той день. ⁶⁷ Що ви зробите і як сховаєте гріхи ваші перед Богом і ангелами Його?  3Єзд.16,66. ¹¹ Бо той, хто нехтує мудрістю і наставлянням, нещасливий, і надія їх суєтна, і труди марні, і діла їх непотребні. ¹² Дружини їхні нерозумні, і діти їхні злі, проклятий рід їх. Прем.3,12.

Зараз, дороге суспільство, вибору залишилося небагато. Як наші діди, батьки і ми у всьому корилися владі, яку ми самі собі обирали без Бога і вона нами без Бога керувала, так і зараз, коли прийшла відплата за зневагу Бога, вона нами керує без Бога; так зараз, коли «смерть входить у наші вікна, вдирається у палаци наші, щоб знищити дітей на вулицях, юнаків на площах», вибору не залишилося. Покриваємося соромом, та до Бога все одно не навертаємося, а вже й владу не чуємо, що треба вакцинуватися. Будьмо послідовними перед владою, вакцинуймося…

Є нездорові чутки про лікарів. Якщо є нечесні громадяни, правителі і прийняли закони без Бога, то чому лікарям не наслідувати наших нечесних обранців? Але дорогі лікарі, наша непорядність не впаде на чужу голову, на наших дорогих обранців; наше зло повернеться все таки на нашу голову. Отак як нашим обранцям, які без Бога виховали три покоління, Господь так нещадно дорікає, так нині і все суспільство карає. Дорогі лікарі, пощадіть своїх онуків і правнуків; не робіть їх жертвою ганебного зла. Господь Вам дав розум, талант, ім’я серед людей. Невже Ви власноруч дари, які Вам дані, повернете Богу на зневагу, а своїм нащадкам на ганебну пагубу? Злих прикладів без числа, проте не наслідуймо їх. Потурбуймося про власну совість, зробімо собі лице перед Богом.

Ось це картина нашого будня, в якому ми всі щасливі. Падіння загальне і священиків і мирян. Священики не можуть вижити на парафії, а винаймаються на роботу як і миряни. А чи миряни розбещені, чи священики впалі – псують одні одних. Бо Святого Письма не читають ні миряни, ні священики. Чи не наближаємо слово Ісуса Христа, що коли прийду вдруге, то чи найду віру на землі?