Нещодавно, 28 серпня, судилося митрополитові Данилові служити на парафії с. Михальче на храмове свято Успіння Пресвятої Богородиці. В тому селі народ, загальною більшістю християн, визрів і захотів бути з Українською Церквою. Але там ще є якась частина обманутих проросійськими пропагандистами християн, які кажуть, що вони вірні російській конфесії. Через це є у селі штучний конфлікт і храм стоїть зачинений, православні ПЦУ, яких більшість вже два роки служать на вулиці у наметі. Ото, щоб як можна більше дошкулити віруючим Української Помісної Православної Церкви, представники РПЦвУ закінчивши своє богослужіння, потім просто навмисно, що в Церкві, в християнстві не буває, пішли на безкінечний хресний обхід навколо храму. Серед них в такому соромі був священик. Щось читав, чи якісь молитви чи Євангелію.
Дорогі християни, дорогі читачі нашого сайту, що це за така молитва без ладу, без якогось раціонального розуму? Всі чинопослідування Православної Церкви мають відповідний богословський зміст. Їхні єпископи хваляться хизують, що мають вищі освіти, що від юності посвятили себе в монастир, а тут все протилежне.
Богослужіння Христової Церкви формувалося в Єрусалимі на основі Старозавітних прообразових жертв, потім ці богослужбові обряди передавалися до Константинополя, на розсуд богословів. Богослови обрядам богослужбовим надавали духовний богословський зміст і обряд, прообраз богослужіння, ставав виразником догми чи носієм духу майбутнього світу і передавався в інші Церкви для служіння в храмі. Якихось беззмістовних ходінь навколо храму, без богословського змісту богослови не схвалили. Звідки взялися такі творці обрядів і носії таких нехристиянських ритуалів? За таких священиків достатньо лячно в Церкві, а ще більше перед Богом.
В пустелі, якщо людина- самітник пішла на подвиг і не знає більше молитов тільки «Отче наш», це може бути Богом прийнято, бо людина в таких умовах; чи коли людину мають зараз віддати на мученицьку смерть, можна читати без кінця молитву «Отче наш». Але при здоровому розумі, комусь навмисно читати святу молитву, щоб нею дошкулити, а гудінням заважати молитися, нею призивати Бога на злочин, це богопротивно, від такої молитви страшно. Невже у Бога дитячий розум? Чи такий священик повнолітній, розумний чи не більше як мала дитина?
Дорогі читачі, немає тяжчого гріха, як той що робиться свідомо, навмисно. Це хула на Духа Святого. Дорогі молільники, вам не страшно? Гріх хула на Духа Святого це таке зло, коли людина бачить правду, але свідомо, навмисно робить зло. Сам Ісус Христос застерігає. 31 Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, але на Духа хула не проститься людям. ні в цьому житті, ні в майбутньому. 34 Поріддя єхиднове, як можете добре говорити, злими будучи? Від повноти бо серця говорять уста. Мт.12,31. 34. Лк.12, 10.
Бо вуста священика повинні зберігати відання, і закону шукають з уст його, тому що він вісник Господа Саваофа. Але ви ухилилися з путі цього, для багатьох послужили спокусою у законі, зруйнували завіт… За те і Я зроблю вас зневаженими і приниженими перед усім народом, оскільки ви не дотримуєтеся шляхів Моїх, лицедієте у ділах закону. Мал. 2,7-9
Якщо ви не послухаєтеся і якщо не приймете до серця, щоб воздати славу імені Моєму, то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення… Мал. 2,2
Блж. Ієронім Стридонський каже: “так як ви приносите в жертву кульгаве, сліпе і хворе та й те не зі свого майна, а з награбованого і зі здобичі, яка омита слізьми збідованих”, Господь таких покарає.
Мабуть такі Богомольці не читали Святе Письмо Старого Завіту. Цар Саул втратив родове, спадкоємне царювання в народі ізраїльському через непослух Богу. Пророк Самуїл запитує царя Саула і всіх нас; Невже Богу миліші жертви ніж слухняність? 1 Цар.15,22. Запитуємо. Невже Богу мила така зухвала безладна молитва. Інше: чи не загинули ганебно ті Ізраїльтяни, які зненавиділи Мойсея і хотіли обрати собі вождя і вертатися у Єгипет? Числ.14,4. Невже Господь помилився, що дав Українському народу Церкву? Зовсім ні! Господь сказав до злонамірених. 35 Я, Господь, говорю, і так і зроблю з усією цією злою громадою, що повстала проти Мене: в пустелі цій усі вони загинуть і перемруть. 36 і які, повернувшись, підбурили проти Мойсея всю цю громаду, розпускаючи злі чутки. Числ.14,36.
Борці за Москву, навіщо обманюєте простий народ, який не вміє визначити де правда, а ви їхньою довірливістю користуєтеся і їх обманюєте? Українську Церкву визнали Православні Церкви світу, чи іншими словами сказати Українська Церква ввійшла в сім’ю Православних Церков. Ви всі це добре знаєте. Навіщо з Богом заграєте? Ось суд Божий на тих, що противляться намірам і діям Божим. Числ.14,36.
Якщо ж ви не за Москву, а за майно ратуєте, тоді ще більшими диваками є, бо українські громади ладні годувати вас, але якщо ви будете в Помісній Православній Церкві свого народу. Тому не дивуйтеся, що у іншому випадку вас перепитують: чому ви боретеся за Москву?
Дорогі читачі нашого сайту, піснеспіви Святої Літургії мають духовний зміст. До читання Євангелії – частина підготовча, інформативна до свята чи до неділі. Після Євангелії – посилена молитва за живих і мертвих. А тоді приношення в жертву Сина Божого за грішників, тобто, явління Сина Божого до грішників. Син Божий в храмі серед вірних являє у Святих Дарах і духовну невидимо Свою присутність. Священнослужителі цю Таїну засвідчують земним поклоном перед святим престолом. Спаситель являється до вірних і всіх присутніх в храмі наповнює Своєю Божественною Святістю, кожного в міру здатності прийняти, наповнитися нею. Це відбувається невидимо, духовно. Хто приймає Святе причастя, той видимо, свідомо освячує себе Хлібом Небесним. Коли чашу з Дарами переносить священнослужитель на жертівник, Син Божий, благословивши народ, возноситься на Небеса. Віруючі, що молилися в храмі, наситившись присутністю серед них і святістю Сина Божого, моляться: збережи нас у Твоїй святості. Ми інакше не вийдемо з храму тільки, коли благословиш нас в імені Божому. Священнослужитель благословляє… Віруючі вийшли з храму повні святості Христової, а тоді пішли воювати проти Святого Духа і як навчає апостол Павло: вони знову розпинають у собі Сина Божого i зневажають Його. Земля, що п’є дощ, який часто падає на неї, та вирощує рослину, корисну тим, для кого вона обробляється, дiстає благословення вiд Бога; а та, на якiй ростуть терня й будяки, негiдна i близька до прокляття, кiнець якого — спалення. Євр. 6,6.
Такі молільники, такі священики приймуть гнів Божий за свою непорядність. І миряни, які приєднуються до такої беззаконної молитви, не залишаться непокараними. Навіщо стягаємо гнів Божий на свій рід? Господь всім винагородить: праведний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується. Ось, прийду скоро, відомщення Моє зі Мною, щоб воздати кожному за ділами його. Блаженні ті, які дотримуються заповідей Його, щоб мати їм право на дерево життя і ввійти в місто воротами. А зовні — пси і чародії, і любодії, і убивці, й ідолослужителі, і всякий, хто любить і чинить неправду. Откр. 22,11.
