Дорогі читачі нашого сайту, дякуємо разом Господу Богу за візит Його Всесвятості патріарха Константинопольського Варфоломія і його молитву в Українській Церкві. Дорогі читачі, коли ми читаємо Біблію, читаємо і усвідомлюємо необширну інформацію про світ допотопний, світ після потопу, про рабство у Єгипті, полон народу Божого у Сірії, Халдеї і, на кінець, прихід Месії, тоді намагаємося собі уявити ці події у часі біблійному, занурюємося у тисячоліття і загублюємося, наша неміч не здатна оживити це все у своїй уяві, відчуваєш свою неміч, слабкість.

На Літургії після освячення хліба і вина у Тіло і Кров Христові, коли Христос явив Свою присутність серед нас, ми читаємо наступну молитву, і все стає зовсім іншим: «…Ще приносимо Тобі цю словесну службу за у вірі спочилих праотців, отців, патріархів, пророків, апостолів, проповідників, благовісників, мучеників, сповідників, посників і за усяку душу праведну, у вірі спочилу.»

Коли ми споминаємо в цій молитві на Літургії в присутності Христа, в Його явленні на престолі під видом Хліба і Вина угодників Божих, споминаємо праотців, особистості допотопного світу, отців, патріархів післяпотопного світу та пророків, апостолів і нас, що живемо дві тисячі років після приходу Христа, усе стає одночасно в цьому святому храмі реальним і присутнім тут перед Сотворителем і Відкупителем Вселенної, в святості Христа. Зникає час, простір, який розділює нас на планеті. Месопотамія, Україна, Єрусалим – все це зникає, і ми в Бозі, в Ісусі Христі у цей момент стаємо єдиними: і Єрусалим і Константинополь і Київ (допонопні, старозавітні і ми, християни). Так в приїзді Його Всесвятості Константинопольського патріарха, у спільній молитві з ним, в його особі, у співслужінні з духовенством інших Помісних Православних Церков зникає час і простір планети в Бозі і ми всі в Ісусі Христі, в явленні Його серед нас у храмі на престолі, в Святій Літургії стаємо єдиними. Якщо би Бог поміг, щоби ми отак стали єдиними на всю Вічність. Як перші християни всі однодушно перебували в Ісусі Христі (Діяння), так і ми всі Православні Церкви стаємо єдиними у Ісусі Христі у Його присутності серед нас, і, якби Бог поміг, в Ньому і з Ним бути всю Вічність.

Дорогі читачі нашого сайту, пережиті ті священні хвилини не дозволяють обманутися, не можна не пережити цього трепету, не можна не пережити цієї глибини єдності, бо до цієї священної єдності покликав нас Ісус Христос. Отче, нехай будуть всі єдине, як Я в Тобі, а Ти в Мені, і вони в Нас так нехай будуть Ін.17.