Владика Данило:

“Ми на порозі того часу, щоб віддати десяту частку Господу Богу з нашого будня. Господь Бог, коли створив людину, поселив її в раю, дав сад, безтурботне життя і блаженство на всю вічність. Не було мови про гріх, прощення, помилки – одне блаженство на всю вічність.

 Але людина не скорилася Богові, не виконала того, що Господь Бог благоволив. У чому полягає провина людини?

 Зло має таку природу, що забирає з нашої душі мир і вбиває розум, який є частиною божества. Через це, ми втрачаємо у Бога ласку. Але, для нас важливо прощати ближньому, щоб Господь Бог пробачив наше покаяння.

Авраам провів богодостойне своє життя. Покинув матеріальні блага, які мав, і присвятив життя Господу Богу, а Він прийняв цю жертву і сказав Авраамові: “Буду ворогом ворогів твоїх, а тих, що будуть тебе благословляти, Я благословлю”.  Господь Бог хоче з усіма нами побудувати такі відносини, як з Авраамом.

Ісус Христос, своїми устами говорив -“Якщо  ви прощаєте своїм ближнім, то й Отець Небесний простить вам”. Для цього ми маємо мати мир один з одним. У кого такого миру не буде, той мусить відійти від Господа Бога. Наш мир повинен бути співзвучним з духом Господнім. Тому мусимо віднайти у собі прощення, таке щире і глибоке, щоб наш дух став співзвучним з духом Господнім. Іншого не дано для нашого спасіння..”.