Вкотре Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв голодомору 1932-1933 років. Здавалося б все, що ми можемо зараз – це щиро помолитися і запалити свічку на спомин, щоб її вогник засяяв з землі до неба і засвітив душі померлих. Але ні. Ми забов’язані досліджувати і вивчати те страшне явище, яке сталося на нашій землі, на котрій голод практично не можливий. Ми повинні передати всю правдиву інформацію про голодомор у майбутнє, щоб захистити наших нащадків, аби вони знали – хто вчинив штучний голод, і кого слід остерігатися.

З благословення Митрополита Данила недільна школа соборного храму прп. Параскеви (Сербської) провела відкритий урок пам’яті присвячений роковинам голодомору. Присутні побачили відеоматеріали про голодомор, світлини тих років, почули розповіді свідків, які залишили згадки про ту трагедію. Кожному роздали шматок хліба, як символ життя, якого позбавили насильними способами у 1932-1933 роках українців. Вільний, заможний, працьовитий, освічений та ще й патріотичний українець був загрозою для сталінського режиму. Цілі родини знищували, ще трупи лежали, а в їх добротні хати заселяли зайд з Росії.

Велика вдячність учителям недільної школи за організацію такого уроку. Багато дітей відкрили для себе щось нове і повчальне про рідну землю.