В Україні 21 листопада вшановують День гідності та свободи. Цей день є згадкою початку двох революцій: Помаранчевої революції – 2004 року, та революції Гідності – 2013 року.
Всі ми добре пам’ятаємо причини виникнення народного обурення. Тодішня влада відмовилась від європейського курсу розвитку країни, на Майдан вийшли активісти та студенти. Їх побили, а захистила від подальшого знущання церква, надавши безпеку за мурами столичного Михайлівського собору. Так було у 2013 році.

Майдан скликав мільйони українців в одному пориві. Коли влада наважилася вбити перших майданівців, щоб залякати інших, ніхто не покинув центр столиці. Поміж майданівців було сотні буковинців. Двох наших учасників революції гідності не стало під час протестів. Рука ката забрала від нас батька, сина,  чоловіка, побратима. Василя Аксенина і Олександра Щербанюка буковинці завжди пам’ятатимуть. А в нинішню річницю революції Гідності, згідно з рішенням Чернівецької міської ради, по вулиці Небесної Сотні, відкрили пам’ятний камінь на честь наших полеглих майданівців. Згодом на цьому місці збудують монумент, який нагадуватиме нам про події осені-зими 2013-2014 років.

Тож, сьогодні – 21 листопада по вул. Небесної Сотні зібралося духовенство, рідні загиблих, молодь, чернівчани, щоб вшанувати полеглих майданівців. Митрополит Данило, єпископат, духовенство єпархії ПЦУ відслужили панахиду. Владика Данило у своїй проповіді сказав:

“Це ті, хто загинув на Майдані за святу правду. Але є ті, хто рветься до влади і хочуть стати богами, а потім ревні любителі правди мусять кров’ю своєю усе це змивати. Сам Христос прийшов на землю, щоб показати – як потрібно боротися за правду, до смерті. Таке враження, що одні жертви нарозумили одних, а інших ні, бо роблять ті ж помилки, що призвели до біди.   Пора б нам засвоїти уроки історії і не повторювати помилки, щоб знову не проливалася кров.

Складаю співчуття родинам загиблих. Ви понесли велику кривду. Нехай Господь Бог дає нам мудрість стояти за святу правду, щоб потім відійти до Господа Бога і мати там вічність. Нехай таку вічність Господь дарує нашим героям, які поклали своє життя за правду”.

Виступила дружина Василя Аксенина Тетяна Михайлівна. Вона подякувала всім, хто прийшов на вшанувати пам’ять її чоловіка , а також Олександра Щербанюка і всіх героїв Майдану.

Тетяна Аксенина: “Я хочу. щоб цей пам’ятник нагадував не тільки нам – родинам про ті жахливі події, а всім українцям ціну пролитої крові”.