Проповідь Митрополита Данила у неділю 1-го вересня після читання Євангеліє:

«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

«Рабе лукавий чи не належало тобі простити борг твоєму боржникові, як я простив тобі».

Дорогі брати і с сестри свята Церква сьогодні відкриває нам глибини духа нашого. Те, що ми маємо у собі, те нам Церква нині відкриває. Кого помилувати, а кого пощадити, а кого відкинути. Коли Спаситель Христос хотів народитися у цей світ, треба було випробувати народ, який мав отримати таку честь – народити Спасителя світу. Така честь будь-кому і будь-коли не надається. Виходять євреї з Єгипту, а єгиптян Господь карає, єврейському народові угоджає. Показує цьому народові, що він є Господній. Здавалося, що повинні були всі зрозуміти, бо побачили живі чудодійні явлення Господні. Єгипет терпить від мух, саранчі, а поруч земля Гесем  сповнена урожаями і всякі Божі благовоління там звершуються.

Наша свідомість така, що швидко забуває те, що було доброго вчора для нас, а якщо з нами зло, то всі винні але не ми самі. Замість того , щоб дякувати Богові за те, що оберігав землю гесемську, ізраїльський народ у пустелі закидує камінням Мойсея. Ми не вміємо дякувати Господу Богу і тільки вимагаємо. За що Господь Бог міг покарати ізраїльський народ в пустелі? Народ бачив чудодійні явлення Господа Бога але прагнув їжі, питва, банкетів. Народ жив задля веселощів, а не заради служіння Господу Богу. Тоді Господь Бог поклявся, що не увійдуть вони у землю обіцяну. Мойсей звертається до Господа Бога з проханням – якщо не піде з ними, то не потрібно народ виводити з пустелі, адже без їжі та води наступить швидка смерть. Мойсей додає – що скажуть народи світу, якщо цілий народ ізраїльський загине? Мойсей благає Господа Бога аби вивів народ. Він прохає Господа показати своє обличчя, щоб піти за Ним, а люди підуть за Мойсеєм. Господь попереджає Мойсея, про надто велике його бажання, адже якщо Мойсей побачить обличчя Господа у славі, то не витримає і помре. Але Господь каже – «Кого помилувати- помилую, кого пожаліти – пожалію».

Кого помилувати? Якщо ми дотримуємося заповідей, поста, розважливості розуму, чи буде така людина помилувана?

З усіх сторін на людину чатує зло. Людина вибирає найменше зло. Вона прагне служити Господу Богу. Має Його у своєму серці, але зло перемагає її. Юду ніхто не примушував заробляти на Ісусові Христі, забирати з скриньки пожертви. Чи можна його помилувати? Апостол Петро відрікся від Ісуса Христа. Але Господь помилував Петра, бо той мав більші основи віри. Юда теж заридав, але не благав Господа Бога, бо не мав молитовної основи.

Ми не вміємо жити богоугодно, але просимо щоб Господь нас бодай помилував. Ті, що залишилися у Вавилоні не можна сказати, що багато з них спаслися. Вони пройнялися іудаїзмом і відкрили гоніння на християн. Чи можна таких помилувати?

Ці та інші приклади відкривають нам зміст притчі, що Господь Бог готовий помилувати нас, як помилував блудного сина, бо той розкаявся, як помилував митаря. Але не пожаліє Господь Бог людину, яка немає в душі Бога. Ніколи не запрошувала Бога до своєї душі і свого серця, ніколи не віддавала себе на служіння Господу.

У чому ж істина притчі про двох слуг?

Цар помилував свого слугу, який не мав звідки віддати борг, бо той не мав де заробити, а мав сім’ю на утриманні. Але слуга був несправедливий. Засуджує його цар – «чи не належить тобі змилосердитися над своїм боржником, як я змилосердився над тобою». Господь Бог готовий пробачити нам наші гріхи, якщо ми пробачимо свого боржника, чи нашого кривдника. Навіть нехай твоє перейде кривднику, але сам не переступи межі правди.

Силою Царство небесне ми не здатні заволодіти. Августин казав, що люди в чотири способи входять у Царство Небесне. Перші відрікаються від світу, йдуть в пустелю і терплять всі наруги, там немає спокою, там людина в голоді і холоді мусить жити. І коли людина набуває святості, то тоді на неї злі духи нападають і вдень, і вночі. Не дають молитву прочитати. Треба з силами пекла боротися. Даремно благо вічне не дається. Інші ж крадуться, бо роблять добрі вчинки, але приховують це від людей, і так служать Богу. Ті, що купують –це ті, хто в імені Божому підтримують тих, хто немає як прожити день. Роблять це чесно і правдиво, без лукавства – коли мільйони зароблені не чесним способом. Таким Бог не дасть помилування. Ті, що приневолені входять, це ті, що живуть як Бог допомагає. Терплять кривди, виживають щодня, але Господа Бога шанують найперше, Церкву Божу не обминають. І таких Господь Бог помилує.

Буде суд на нас. Ми можемо благати Царя Небесного, щоб Він помилував нас. Але слід пам’ятати, що кожен день має нести добрі вчинки на славу Господу, вести життя достойне, щоб не викликали засудження нас. Ми не маємо права поміняти якихось 75(умовно) років розкошів на вічні муки. Краще тут постраждати і мати вічне блаженство. Амінь».