Пам’ять про тих, хто покинув наш світ, звернені до Бога молитви за померлих є важливою складовою православної віри. Для Господа всі живі, а для нас поминати померлих друзів, родичів і знайомих – справа богоугодна. Саме тому в православному богослужбовому уставі поминанню померлих відведено особливе місце. На Проскомидії (це перша частина Божественної Літургії) виймаються частички не тільки за здоров’я живих, але й за упокій спочилих, а на Повечір’ї та Утрені кожної суботи поміщені заупокійні канони.
Кілька разів на рік ми чуємо таку фразу: «Сьогодні батьківська субота». Що це означає і чому батьківська? Днів, коли покійних поминають особливим чином, у році кілька. Свою назву вони отримали завдяки тому, що в зверненнях до Господа люди в першу чергу згадували своїх померлих родичів. Здавна такими суботами були М’ясопусна та Троїцька, які ще називаються Вселенськими через поминання всіх від віку спочилих у Бозі людей. Згодом батьківськими почали називати і 2-гу, 3-тю і 4-ту суботи Великого посту. Не менш важливими є такі поминальні дні як Радониця – поминання після Пасхи (як правило звершуються Панахиди на цвинтарях) та Димитрівська субота, в яку крім спочилих родичів згадують полеглих воїнів.
Цього року поминальні суботи Великого посту припадають на 3, 10 і 17 числа березня. У ці дні всі віруючі мають можливість не тільки поставити свічки, подати записки за упокій, написавши в них відповідні імена, або замовити сорокоуст, а й бути присутніми на Літургії особисто та причаститися Святих Христових Таїн – Тіла і Крові Господньої.
3 березня 2018 року заупокійні Богослужіння в кафедральному Соборі Різдва Христового м. Чернівці очолив архієпископ Чернівецький і Кіцманський Онуфрій у співслужінні духовенства кафедрального Собору. Після Божественної Літургії Владика звершив поминальну Панахиду.
