(більше…)

5-ої Неділі після П’ятидесятниці митрополит Чернівецький і Буковинський Данило звершив божественну літургію у храмі св. Рівноапостольного князя Володимира, що у Чернівцях. Святкове богослужіння також було приурочене 6-ій річниці освячення цього храму Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Напередодні, в суботу, у жіночому монастирі Преображення Господнього, що у Васловівцях, також згадували шосту річницю освячення монастиря Патріархом Філаретом.

(більше…)

Заголовок нашої невеличкої розповіді, хоч і не новий, але цілком влучний, щоб запропонувати нарис про людину, яка у свої 90 років є прикладом для молоді і тих, хто вже не молодий. Далеко не кожному таланить у такому поважному віці бути сповненим життя і служити людям та Богові. Членові архієрейського хору «Воскресіння» ім. Митрополита Гакмана соборного храму прп. Параскеви (Сербської) Вудвуду Володимиру Денисовичу нещодавно виповнилося 90 років. Він активний прихожанин, непохитний патріот своєї землі, правдолюб і гідний громадянин. А як його поважають люди? І це чудовий ужинок у поважному віці. Як тут не пригадати мудрість про те, що зароблене матеріальне на землі забрати з собою ніхто не зможе у Царство Небесне, а лишень добрі вчинки і подарована любов ближнім є некраденим багатством, яке належить тільки цій людині.   
(більше…)

28 років тому усе тільки розпочиналося з волі Божої. Православні України і Буковини крок за кроком відкривали істинну віру у Господа Бога, пізнавали мудрість Христову, яка була джерелом правди, життя і спасіння. Митрополиту Чернівецькому і Буковинському Данилу першому судилося зазнати випробувань відродження Української Церкви, як незалежної від Росії. Владика Данила зробив присвяту свого духовного і чернечого життя Буковині, і разом з однодумцями став на ризиковану (на той час) дорогу – побудови незалежної Церкви на Буковині. Перше богослужіння українською мовою, не в рамках російської церкви, відбулося 10-го червня 1990-го року у селі Мамаївцях. А Чернівці почули літургію рідною мовою 2-го вересня того ж року. Не маючи храмів громада автокефальної церкви першу службу відправила у міському парку ім. Шевченка.  На тому місці через 20 років встановили і освятили пам’ятний знак. (більше…)

З початком вересня поновлюється освітня робота й у недільній школі соборного храму прп. Параскеви (Сербської). У неділю, 2-го версня, митрополит Чернівецький і Буковинський Данило звершив молебень”За початок навчального року” та благословив дітей на успішність у навчанні як у загальних школах, так і в недільній школі при соборному храмові. Цьогоріч недільна школа кардинально покращила умови для навчання дітей. Завдяки плановій багаторічній праці вдалося звести та по-сучасному оздобити будівлю,що знаходиться у будинковому комплексі Чернівецької єпархії по вул.Заньковецької. Зараз недільна школа розміщуватиметься компактно на одному поверсі і матиме три чудових класи – українознавства, Божого Слова, творчої майстерності,а також  учительську та залу для вивчення духовного і хорового співів. Учні недільної школи забезпечені санітарними потребами та кухнею. Також щонеділі учні перебувають у дитячому храмі ікони Пресвятої Богородиці Почаївської, де вони беруть участь в богослужіннях. (більше…)

(більше…)

Православні 28 серпня відзначають одне з дванадцяти головних церковних свят – Успіння Пресвятої Богородиці. Богородиця після смерті була душею і тілом взята на Небо.  За три дні до успіння в Єрусалимі Їй явився Архангел Гавриїл і сказав, що наближається день Її смерті. Він подарував Божій Матері сяячу неземним світлом гілочку райського дерева – символ перемоги вічного життя над смертю, дарованою Спасителем на хресті. Тому Успіння – не траурна подія, а свято.

На Буковині по-особливому відзначають свято Успіння Богородиці. В багатьох населених пунктах святкують цього дня храмовий день і просять у Богородиці заступництва. У соборному храмі прп. Параскеви (Сербської), на честь свята, було звершено божественну літургію. Після читання Євангеліє, з проповіддю на тему Успіння Пресвятої Богородиці, до парафіян звернувся настоятель храму, протоієрей Микола Семелюк.  (більше…)

Урочистості з нагоди 27-ої річниці Незалежності України пройшли в Чернівцях. Головне зібрання відбулося на Центральній площі біля пам’ятника Кобзареві. Тут зібралися громадяни аби вшанувати День народження країни і віддати належне нинішнім прагненням нашої держави розвиватися задля духовного зростання та добробуту народу.

На урочисте покладання квітів до пам’ятника Шевченку прибуло духовнство Чернівецької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило разом з кліриками соборного храму прп. Парскеви (Сербської) поклали квіти до пам’ятника Кобзареві. Лягли вінки та квіти також від влади, громадських організацій, воїнів та молоді. Біля стели Героїв на Центральній площі було запалено лампади та хвилиною мовчання вшанувано українців, які віддали своє життя за нашу свободу і Незалежність.

(більше…)

Під Державний Гімн України та Гімн українських націоналістів, котрий виконали учасники зібрання, було піднято Державного прапора України та червоно-чорний стяг визвольних рухів. Так розпочинали відзначати День Прапора у Чернівцях. До святкування долучилося й духовенство Чернівецької єпархії УПЦ КП на чолі з митрополитом Данилом.  (більше…)

Величне свято Преображення Господнього відзначають православні християни 19-го серпня. Преображення – явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом з світлої хмари Святого Духа – є одкровенням всіх іпостасей Святої Трійці.

Напередодні цього свята відбувся Хресний хід з Чернівців, від храму св.ап.Петра і Павла (Садгора), до жіночого монастиря Преображення Господнього у селі Васловівці Заставнівського району.Так віряни шанують свято Преображення і складають данину першому митрополиту Буковини Євгену Гакману. Адже жіночий монастир побудований якраз на землі, де колись стояла садиба у якій виховувався майбутній митрополит.

У голові Хресної ходи священики – клірики соборного храму прп. Параскеви (Сербської), настоятелі храмів Заставнівщини та з інших благочинь, які несуть ікону Преображення Господнього. Хресна хода подолала понад 20 км. шляху до монастиря. На  з’їзді з гостинного шляху, до села Васловівців,  основна колона чисельно збільшилась паломниками з Заставни, які вийшли назустріч. (більше…)