04 березня 2018 року, у другу неділю Великого посту та в день пам’яті свт. Григорія Палами, архієпископа Фессалонікійського, керуючий Кіцманською єпархією архієпископ Чернівецький і Кіцманський Онуфрій звершив уставні богослужіння в кафедральному Соборі Різдва Христового м. Чернівці. Його Високопреосвященству співслужило духовенство кафедрального собору: секретар єпархії митр. прот. Іван Кігніцький; староста кафедрального Собору митр. прот. Борис Яриковський та протодиякон Юрій Жувак. Після відпусту Літургії Владика Онуфрій звернувся до присутніх у храмі з повчальним архіпастирським словом.
Євангельське читання неділі другої Великого посту: ,,Одного разу, коли ж Ісус прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі. Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово. І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо. І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений. Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої. Були там деякі з книжників, що сиділи і помишляли в серцях своїх: чому Цей так богохулить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? Ісус, відразу зрозумівши духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших? Що легше — сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи? Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, — говорить розслабленому: тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого. Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили” (Мк. 2, 1–12).
Святителю: ,,Сказав Господь юдеям, які прийшли до Нього: Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде. Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і надто мали. Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець. А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, кидає овець і тікає, а вовк хапає і розганяє овець. А наймит тікає, бо він наймит, і не турбується про овець. Я ж Пастир Добрий; і знаю Моїх, і знають Мене Мої. Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за овець. Й інших овець маю, які не з цього двору, і тих Мені треба привести; і голос Мій почують, і буде одне стадо і один Пастир” (Ін. 10, 9–16).
