Отче, відпусти їм, бо не знають, що роблять Лк. 23,34.
Уже більше 400 років “благочестиві, праведні” сусіди розпинають Україну і Православну Церкву України за якусь вину чи просто як жертву. (більше…)
Отче, відпусти їм, бо не знають, що роблять Лк. 23,34.
Уже більше 400 років “благочестиві, праведні” сусіди розпинають Україну і Православну Церкву України за якусь вину чи просто як жертву. (більше…)
У ЗМІ появилася нездорова інформація, що, начебто, якийсь єпископ дуже поблажливо сам ставиться до людей, яких важко назвати християнами і дітьми Божими, і переконує інших визнавати їх повноцінними членами християнської спільноти і, видається, приховує це за правовим регулюванням фактичних гріховних відносин. Не будемо вдаватися у подробиці, бо про такі речі соромно говорити і годі знайти м’якого слова. (більше…)
Дорогі, православні християни, подаю до відома апостольську Небесну правду. Деякі християнські меншини, якщо їх можна назвати християнськими, бо вони займаються не побудовою святого життя, а статистикою Святого Письма. Вони не живуть Святим Письмом, а підраховують число слів Бог, число слів Господь і подібне. Саме таке ставлення до Святого Письма людину псує, бо вона не турбується, щоб гідно молитву прочитати, такі люди не можуть вникати у духовний світ, осягати визнавати апостольську небесну правду (або вірити правді, яку подає православна церква), пізнавати невидиме, торкатися недосяжного вічного. Вони з віруючими відкривають дискусію, вважають себе християнською конфесією та не несуть подвигу, а шукають помилки Церкви, збивають з вірного шляху віруючих, доводять що Церква в цілому, і католицька і православна, придумали термін «Тройця», бо його у Святому Письмі немає. (більше…)
День Віри, Надії, Любові та їх матері Софії встановлений на згадку про мученицьку смерть дівчаток-підлітків та їхньої матері. Він відзначається щороку 30 вересня.
Є вже добра традиція щороку цього дня звершувати архієрейську божественну літургію у храмі Віри, Надії, Любові та їх матері Софії у Чернівцях по вул. Білоруській. Владику Данила у притворі храму зустрів настоятель, отець Любомир Мигидин та запросив архієрея очолити службу Божу.
Владика привітав парафіяльну громаду з 30-річчям відродження автокефальної церкви на Буковині та утворення ПЦУ. (більше…)
Дорогі парафіяни, святу Безкровну Жертву дарував нам сам Сотворитель і Спаситель наш. Наша Жертва Безкровна, але вона повторює Жертву криваву невинної людини, Яка змилосердилася над нами. Спаситель наш Ісус Христос, як людина, і наше пекло взяв на Себе, а нам залишив спомин Своєї святої жертви і наказав: це творіть на спомин про мене. Кожного разу, коли ми збираємося, приходимо на цю Жертву любові, споминаємо Його страждання, Його проповідь, Його мораль небесну, щоб дух наш, нашу свідомість, нашу духовну природу відродити і зробити спільною з Його духовною природою, щоб бути з Ним усю вічність. Він наказав нам: хто буде їсти від Тіла Мого і пити від Крові, той буде мати життя у собі і Христос Спаситель того воскресить в останній день. Відповідно до цього протилежне — хто не буде спільником жертви, не буде мати частки із Спасителем. (більше…)
В Кельменецькому районі, в селі Ленківці почала діяти парафіяльна громада ПЦУ. Місцеві православні пройшли всі необхідні юридичні процедури і утворили офіційно парафію. Так, у селі є московська релігійна громада, але багато ленківчан та жителів сусідніх сіл давно хочуть мати українську церкву. І вже мають. Події визнання ПЦУ світовим православ’ям і Константинополем надихнули вірян. 15-ої неділі після 50-ці У Ленківці, на запрошення місцевої громади приїхав митрополит Чернівецький і Буковинський Данило. Люди з перших уст почули інформацію про ПЦУ. Архієрей привітав парафіян з цією історичною подією і благословив на віру і молитву.
У цьому храмі служитимуть два священники – протоієрей Віктор і ієрей Петро. Є два диякони – Андрій і Сергій. Храм невеликий, дерв яний, але світлий та доглянутий.
Ця подія стала не пересічною на Кельменеччині. Привернула увагу місцевої влади, преси і громадськості. Адже досі парафії ПЦУ на Кельменеччині не було.
Український народ багатьом святителям, які просвіщали Сибір, християнізували Росію, яких Росія по 200 років утримувала і не хотіла зачислити до лику святих, служив панахиди і отримував благодатні користі: здоров’я, народження дітей матерями безплідними…
В той же час свого князя (Лже-Димитрія) росіяни впізнати не могли. Така атмосфера єпископів, які ностальгують за часами радянської Росії. Так і українці не впізнають своїх святих. Так ізраїльтяни не впізнали свого Месію. (більше…)
Чи це означає, що кожен крок людини є скерованим і контрольованим ангелами, невидимими духами?
Чи людина приймає самостійно рішення без втручання ангелів?
Як тоді людина може налагодити контакт, спілкування з ангелами, або перебувати в розумінні з ними?
(більше…)