Декілька слів про силу поста

Сьогодні, 27 лютого, у православних християн розпочався один із найстрогіших постів – Великий піст, Свята Чотиридесятниця.

Святитель Василій Великий говорить про піст так : ,,Піст народжує пророків, зміцнює сильних; піст умудряє законодавців. Піст – добра сторожа душі, надійний співжитель тіла, зброя людей мужніх, училище подвижників. Він відганяє спокуси, нагороджує тих, хто живе благочестиво; він співслужитель тверезості, вихователь цнотливості… Піст спрямовує молитву до неба, стаючи для неї мов би крилами. Піст – прикрашення домів, матір здоров’я, вихователь молодості, прикраса старців, добрий супутник мандрівникам, надійний співжитель тих, хто живе разом. Користь посту не обтяжується лише стриманням у їжі, адже правдивий піст є відстороненням від злих діл. Зруйнуй усякий союз неправди. Прости ближньому образи, прости йому провини. Постіться не в сварках і судах! Ти не вживаєш м’яса, але з’їдаєш брата; утримуєшся від вина, але не стримуєш себе від образи. Будемо поститися постом приємним, благоугодним Богу. Істинний піст – відсторонення зла…”. ,,Розв’яжи пути ярма” (Іс. 58, 6).

Нас зранив гріх, і ми мусимо лікуватися покутою. Покута ж без посту – безвартісна. ,,Тому, що ми не постили, нас вигнано з раю. Отже чинімо піст, щоб до раю знову повернутися! Хіба не бачиш, що Лазар через піст увійшов до раю?… Не виправдовуйся неміччю тіла і слабістю! Це ж ти не переді мною виправдовуєшся, але перед тим, хто все знає”. ,,За свій піст Мойсей одержав Закон Божий, писаний Божим пальцем на таблиці. І як його піст на горі дав нам закон, так в долині обжерливість привела людей до ідолопоклонства”. ,,Піст – це вірний сторож душі, вірний товариш тіла, зброя тих, що завзято борються. Піст проганяє спокуси, спонукає до побожності, є другом поміркованості й чистоти. На війнах він дає мужність, а в мирі – спокій. Він робить християнина святим”.

,,Піст завжди корисний для тих, що його радо приймають. Бо на такого, що постить, не наважаться нападати злі духи. Навпаки, радше сторожі нашого життя – ангели помагають тим, що постом очистили свої душі”. ,,Справжній піст – це віддалення від себе злого, здержливість язика, стримання себе від гніву, викорення в собі лихих пожадань, обмови, брехні, кривоприсяги. Бути вільним від тих речей, які тобою володіють – це справжній піст. І саме в цьому лежить добро посту”. ,,І постити, і їсти треба побожно”.

Святі апостоли суворо навчали дотримуватися посту. У 69 правилі Святих Апостолів говориться: ,,Якщо хтось – єпископ, або пресвітер, або диякон, або іподиякон, або читець, або співець, не поститься у святу Чотиридисятницю перед Пасхою, або у середу, або у п’ятницю, окрім послаблень через немочі тілесні, нехай буде позбавлений сану. Якщо ж мирянин, нехай буде відлучений”. Нажаль, зараз багато хто з людей шукають різні причини, щоб не дотримуються всієї повноти посту; дехто легковажить приписами Церкви, дехто не отримав належного виховання батьків. Проте такі люди забувають, що мета Церкви не в тому, щоб обтяжувати людину певними приписами, а допомагати людині, неначе загубленій вівці, знайти свого Пастиря. Прагнучи спасіння кожної людини Церква, як любляча Мати, не лише навчає про користь посту, але й показує силу посту на реальних прикладах життя. Сам Христос, коли запитали Його ученики чому вони не змогли вигнати злого духа з біснуватого чоловіка, сказав: ,,Цей рід виганяється тільки молитвою і постом” (Мт. 17, 20).

У святу Чотиридисятницю богослужіння набирає особливого покаянного характеру. Великопостові піснеспіви допомагають людині виправити своє життя і навернутися до Бога. Саме в цей період у церквах звершується Великий покаяний канон Андрія Критського (перші чотири дні на Великому Повечір’ї та у четвер п’ятого тижня Великого посту на Ранній) та Літургія Ранішосвячених Дарів (звершується кожної середи та п’ятниці, а також перші три дні Страсної седмиці).

Міцним щитом захисту від спокус є молитва, в якій людина невидимо спілкується з Богом, просячи в Нього захисту і допомоги. Молитвою людина неначе мечем розсікає супротивні сили ворога людства. Піст посилює молитву і спонукає до частої участі в таїнстві Євхаристії (Причастя) в якому ми поєднюємось із Господом приймаючи Його святі Тіло і Кров.

Тож, дорогі брати і сестри, смирімо свій дух, очистьмо свої думки, принесімо достойний плід покаяння. Відкриймо двері свого серця для Милостивого Бога і будьмо достойними приймати Його любов до нас завжди маючи на свої устах слова молитви святого Єфрема Сиріна: ,,Так, Господи Царю, дай мені бачити провини  мої  і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь”.

Підготував ієрей Василь Чебан

Leave a Reply